Український хліб під забороною у країн-сусідів, фото: facebook.com/bkulikov
Український хліб під забороною у країн-сусідів, фото: facebook.com/bkulikov

Проблеми з вивезенням українського продовольства – передусім зерна – до Східної та Центральної Європи ставлять питання не лише про долю самого експорту цих товарів, що забезпечує солідний потік валюти в Україну під час війни, а й про перспективи приєднання країни до Європейського Союзу.

Як вважають експерти, нинішні союзники серед східноєвропейських членів Євросоюзу - і особливо Польща - бачачи на прикладі сьогоднішньої ситуації, чим загрожує їх економікам євроінтеграція України, можуть почати вставляти палиці в колеса Києву.

Подробиці - у статті "Країни".

Ходу немає

Як повідомляла "Країна", одразу кілька східно- та центральноєвропейських країн оголосили про заборону імпорту українських сільгосптоварів - насамперед зерна, але не лише.

Ініціатором виступила Польща.

Примітно, що обмеження Варшава запровадила одразу після візиту до країни президента України Володимира Зеленського. Переговори українського лідера з керівництвом Польщі супроводжувалися потужними протестами польських фермерів, незадоволених тим, що дешевше зерно та інша агропродукція з України (що надходить на ринок Євросоюзу з минулого року без жодних квот та мит) витіснять їхню продукцію.

При цьому Зеленський заявляв після зустрічі з польським колегою Анджеєм Дудою, що вихід із ситуації знайдено і "найближчими днями, тижнями" питання буде "остаточно вирішено". Рішення опинилося у забороні українського агроімпорту до Польщі.

До списку заборонених продуктів включено зернові, яйця, молоко, м'ясо птиці. При цьому спочатку заборонили не лише їхній імпорт до Польщі, а й транзит через країну (що унеможливлювало експорт української агропродукції через польські порти). Але потім це обмеження було знято. Щоправда, посилений контроль навіть транзитних вантажів із агропродукцією залишиться.

Як уточнив "аграрний" міністр Микола Сольський журналістам, Варшава хоче посилити контроль за транзитними потоками, щоб товари, що ввозяться, не осідали в країні.

Далі до Польщі із забороною імпорту приєдналися також Угорщина, Словаччина та Болгарія, хоча з Україною вона не межує. У Румунії також оголосили про швидке запровадження обмежувальних заходів. Транзит ці країни не обмежують, але та ж Румунія заявляє про суворіший контроль, що на практиці призведе до значних ускладнень при проході вантажів через кордон. Що, втім, уже відбувається, про що "Країні" розповідали українські перевізники (детальніше читайте тут ).

Найцікавіше, що всі ці обмеження східноєвропейські країни запроваджують всупереч правилам самого Євросоюзу. ЄС, як відомо, минулого року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, скасував для українських товарів усі імпортні мита та квоти для постачання на європейський ринок.

І окремі країни не мають права запроваджувати свої обмеження. Про що спочатку й заявляла Єврокомісія, щойно Польща оголосила про заборону імпорту української продукції.

Але потім думка єврочиновників змінилася, і вони почали обговорювати зі східноєвропейськими країнами запровадження загороджувальних заходів для агроімпорту з України на рівні ЄС.

Попередній варіант: ЄК сама заборонить імпорт української агропродукції до 5 червня у п'яти державах-"сусідах", але за умови, що вони скасують власні заборони. І якщо за підсумком саме так і буде, то це означатиме, що до країн-сусідів Україна найближчим часом не зможе постачати своє продовольство.

Це буде серйозний удар по Україні, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Він каже, що, згідно з даними митної служби, у першому кварталі 2023 року експорт аграрної продукції лише до Польщі сягнув 652 млн дол. А в Угорщину – 268 млн дол.

"Тобто лише на ці дві країни, які запровадили тимчасове ембарго на ввезення широкого спектру української сільськогосподарської продукції, припадатиме 14% усього аграрного експорту України у першому кварталі 2023 року. Втрати в експорті будуть ще більшими у разі приєднання до заборони інших прикордонних країн - насамперед всього Румунії За підсумками 2022 року вона стала другою країною після Польщі за вартістю українського експорту аграрної продукції, у тому числі країною номер один за обсягами експорту зернових, за підсумками минулого року експорт зернових до Румунії збільшився майже в 700 разів країна імпортувала 1/7 всього експортованого нами зерна.У першому кварталі 2023 року на Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину припадало 28% всього українського аграрного експорту, у тому числі 27% - по зерну та маслу, тобто Україна нестиме значні втрати з -за ембарго", - написав Гетьманцев у своєму Телеграм-каналі.

 

До речі, в Україні також існує думка, що аграрії країн, які оголосили ембарго, не постраждали від збільшення українського експорту, а навіть виграли. Це стосується насамперед Польщі, яка прийняла на себе основний обсяг агропродукції, що вивозиться з України. Так вважає, наприклад, народний депутат восьмого скликання Олексій Мушак, який перебував у "аграрному" комітеті Ради.

За його словами, український аграрний бізнес вклав у Польщу значні кошти, щоби залишитися на плаву.

"Збільшували перевалку, відкривали нові компанії, розширювали логістичні можливості для транзиту української продукції. Такі "дорогі" кошти для нас українці інвестували в економіку наших сусідів, бо тільки так українські бізнесмени могли зберегти свої активи", - написав на своїй сторінці у Facebook Мушак, називаючи заборони ввезення продукції неповагою до інвестицій.

При цьому, за його словами, польський та взагалі східноєвропейський бізнес "більше ніж добре" запрацював на українському аграрному експорті. А заборони, що вводяться, хоч і політично обґрунтовані, але економічно невигідні.

"Коли ціни пішли вгору через блокаду українських портів, європейські аграрії отримали надприбутки за рахунок українського лиха. Зараз у них недоотриманий прибуток, а це зовсім інше. І нерозуміння таких речей лякає, адже як робити бізнес із людьми, які не мислять, як підприємці?Друге: відбувався реекспорт української продукції та східноєвропейський бізнес на цьому заробляв хороші гроші.Так у січні-лютому цього року польський експорт тварин та рослинних жирів офіційно зріс на 72%!Схема зрозуміла і проста. "добре, тому що польське" і продавалося за європейською ціною. Різниця йшла в кишеню місцевому агробізнесу. Варто також додати, що виробники курятини, свинини та яловичини отримали конкурентну перевагу та збільшили свій експорт завдяки дешевій сировині з України... Якщо правильно порахувати, то на постачання з України було зароблено сотні мільйонів доларів, і після цього говорити про збитки від українського зерна це або тупість, або лицемірство. Третя і найважливіша складова. За всіма цими танцями та заборонами європейці хочуть приховати свою фундаментальну проблему. Вони тотально неефективне сільське господарство як мінімум у частині зернових культур. За фактом, місцеві фермери вирощують не зерно, а випрошують дотації. І навіть зараз отримання 53+100 млн. євро допомоги від Брюсселя не йде в жодне порівняння із загальною втратою польського та східноєвропейського бізнесу. Порти недоотримують вантаж, перевізники простоюють, виробники м'яса залишилися без дешевої сировини. І найважливіше: українці усвідомили, що в економічному чи, як мінімум, в аграрному плані зі Східною Європою не варто мати спільний бізнес. Панічний страх змушує ухвалювати економічно недоцільні, але політично гарні рішення", - вважає Мушак.

Ситуація може посилитися для України у разі проблем із зерновою угодою.

Як писала "Країна", 18 березня її вкотре продовжили на 120 днів, як вважають в Україні. Однак Росія стверджує, що термін дії угоди лише 60 днів, тобто до середини травня.

Представники російської влади вже оголосили, що Москва не продовжуватиме угоду після 18 травня, якщо Захід не виконає її умов зі зняття санкцій, які зараз блокують експорт російського зерна та добрив.

Як пише видання Politico, Росія вже надіслала листа до Об'єднаного координаційного комітету Чорноморської зернової ініціативи, в якому йдеться, що не може гарантувати після 18 травня безпеку суден, що перевозять українське зерно, і що реєстрація судів триватиме лише до цієї дати.

"Це виглядає як завуальована загроза того, що російські військові можуть почати напади на комерційні судна в Чорному морі після цієї дати, які більше не пов'язані правилами безпечного проходу, передбаченими угодою", - пише Politico.

Тютюнок нарізно

Почасти, безумовно, жорсткість, з якою Варшава реагує на питання українського імпорту, має політичне підґрунтя – польські аграрії є базовим електоратом правлячої партії Право і справедливість. А восени цього року у Польщі вибори. Тому уряд намагається показати всіма силами, що він захищає інтереси фермерів.

Але проблема насправді глибша і важливіша для майбутніх відносин між ЄС та Києвом.

"У Польщі незабаром вибори до Сейму. У сільських районах правляча партія “Право та справедливість” має дуже сильні позиції. І ембарго — жест перед аграріями. Поляки ніби кажуть, що в якій би ситуації не була Україна, про благодійність у економічних питаннях і мова бути не може.У політичному чи військовому плані поляки, звичайно, допомагатимуть Україні.Але якщо виник конфлікт інтересів польських виробників з українцями, Варшава цілком на стороні своїх аграріїв.Так що, польське “Nie pozwalam!” Більше того, ми бачимо, що дають збій спільні економічні домовленості України з Євросоюзом, також побачили, що є аграрним лобі всередині ЄС, а воно є одним із найпотужніших. Такий "пиріг" потрібний самим", - каже політолог Кость Бондаренко.

"Ми побачили, що дружити проти Росії - це одне, а коли мова заходить про власні економіки, кожен сам за себе. Країни ЄС виявили, що Україна може скласти серйозну конкуренцію на ринку сільгосппродукції. У наявності антагонізм між геополітикою та економікою", - коментує політолог. Вадим Карасьов "Країні".

Як він вважає, ситуація ставить під питання подальше зближення саме Польщі та України: "Обговорення планів аж до конфедерації цих країн буде стихати". Але для Києва набагато важливіше, що тепер будуть із його відносинами з ЄС.

"Не можна забувати про приклад Туреччини, яка вже кілька десятків років чекає на черги приєднатися до Євросоюзу. Україні ж доведеться уважніше ставитися до питань економічної інтеграції, шукати оптимальний для себе варіант у системі європейського поділу праці", - каже експерт.

"Нинішня ситуація із заборонами на імпорт українського продовольства вкотре демонструє, що в геополітиці немає дружби, взагалі якихось емоцій. І кожна країна бореться виключно за свої національні інтереси. Там, де йдеться про фінанси, мораль замовкає. Польща це яскраво продемонструвала. Варшава на всіх міжнародних майданчиках, думаю, найголосніше заявляє про всеосяжну допомогу Україні, але коли польські фермери сказали своє вагоме слово, польське керівництво негайно прийняло їхній бік, причому Варшава не тільки заборонила український імпорт на свою територію, вона запустила ланцюжок подібних заборон. Думаю, закінчиться тим, що всі ці країни виторгують у Єврокомісії досить серйозні компенсації і дозволять розблокувати якимось чином ситуацію, але ложечки знайдуться, а осад залишиться. ми теж у всіх своїх починаннях, переговорних процесах діяли згідно з власними нацинтересами, не оглядаючись на всі боки", - вважає політичний експерт Дмитро Співак.

У тому, що ситуація для Києва зайшла настільки далеко, є вина та українського керівництва, вважає політолог Руслан Бортник.

"Влада вчасно не відреагувала на протести фермерів проти масового заходу української агропродукції, вважаючи їх незначними, а міркування про них - маніпуляціями в інтересах Росії, якій акції вигідні у світлі переговорів про продовження зернової угоди. Проблема виявилася набагато серйознішою. Місцевих аграріїв вже турбує". наявності українського експорту в їхніх країнах, де сільське господарство і так не надприбуткове, крім того, у цьому побачили привід попросити додаткову підтримку зі своїх бюджетів та загальної скарбниці ЄС, що їх країни нібито підігрують Росії, яка також почала заважати вивезенню зерна з портів у рамках зернової угоди, їх не бентежить", - коментує Бортник "Країні".

Як він вважає, ця історія залишить гіркий осад у багатьох українців та може посилити євроскептичні настрої в Україні. Хоча на переговорний процес між ЄС та Києвом на його нинішньому етапі це серйозно не вплине.

"Однак елементи образи та недовіри заронить, звичайно. Загалом Україні варто розуміти, що багато держав-членів ЄС, які зараз ділять європейський аграрний ринок, коли справа дійде до фіналу переговорів про членство Києва, почнуть створювати серйозні проблеми для нашої євроінтеграції, борючись за своє місце під сонцем", - вважає Бортник.

Про це пише і видання Financial Times. Воно зазначає, що обмеження на українське зерно та сільгосппродукцію, запроваджені країнами Східної Європи, перевіряють реалістичність заявки Києва на членство до Європейського союзу.

Деякі країни центральної та східної Європи виступають за можливий вступ України до ЄС. Але наслідки такого вступу, як виявилось, до кінця не обговорювалися.

У разі вступу до ЄС Україні знімуть обмеження на експорт дешевшої сільськогосподарської продукції до інших країн-членів, що може підірвати ринки інших виробників.

Тому "перспектива вступу залишається невизначеною", - вважає Financial Times.

"У разі вступу України до ЄС Київ стане не союзником Польщі, а її головним конкурентом. Як мінімум в економічному плані. Конкуренція буде по всіх напрямках. І на ринку продовольства, і за фінансову допомогу ЄС, і за зовнішні інвестиції. І навіть за робочу силу, якщо з України припиниться масова трудова міграція, і українці почнуть повертатися додому. коментує ситуацію телеграм-канал "Політика Країни".

Один із великих українських підприємців, який активно працює на європейському ринку, зокрема й у Польщі, також вважає, що у разі входження України до ЄС вона стане серйозним конкурентом поляків.

"На чому піднялася економіка Польщі з моменту її вступу до Євросоюзу? Формула проста: за рахунок дешевшої, ніж у західній Європі, робочої сили та грамотної політики зі стимулювання інвестицій поляки залучили дуже великі вкладення у свою економіку, фактично стаючи новим "складально-виробничим" Цехом Європи. Плюс великі вкладення ЄС в інфраструктуру Польщі. Плюс хороші умови для польських аграріїв на європейському ринку. А крім того, дуже вдало у них все вийшло з робочою силою. великий потік валюти в країну, а з іншого боку до Польщі приїхали українці, які були готові працювати за порівняно невеликі зарплати, тому подвійна вигідна - і гроші від переказів від своїх трудових мігрантів надходять, і є кому дешево працювати всередині країни. У 2013 році обговорювалося підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, експерти вважали, що Україна займе ту ж нішу, стане місцем, куди потечуть європейські інвестиції, як колись потекли до Польщі. Але потім в Україні почалася епоха великих потрясінь та воєн за незмінного рівня корупції. І, природно, жодних великих інвестицій наша країна не отримала, хоч Угоду про асоціацію підписала. А у виграші опинилася Польща, куди продовжили їхати сотні тисяч українських мігрантів, які влаштовувалися там на роботу та піднімали економіку Польщі, забезпечуючи її конкурентоспроможність. А тепер уявімо, що війна в Україні закінчується, наша країна отримує якісь жорсткі гарантії безпеки, які нас приймають до ЄС. Що відбувається? Українська продукція без жодних мит та квот буде продаватися по всій Європі. Звичайно, польські аграрії нам не конкуренти. Так само, як і їх виробництва, зав'язані на переробку сільгосппродукції або залежні від кормової бази. І це бачитимуть проблемою, втім, не лише поляки, а й багато інших європейських держав. Крім того, Україна - велика країна, з чималим внутрішнім ринком і дешевшою, ніж у Польщі робочою силою. І багато великих інвесторів почнуть відкривати виробництва у нас або переносити їх із Польщі та інших країн Східної Європи до нас. Плюс до того політичний фактор – поляки себе постійно зараз позиціонують як конкурентів Німеччини. І тому німці у відповідь можуть зробити ставку на Україну, перенісши сюди інвестиції. А за інвестиціями почнеться і повернення трудових мігрантів. З тієї ж Польщі насамперед. Ще один удар по польській економіці. Крім того, Україна потребуватиме вкладень в інфраструктуру, а бюджет ЄС не гумовий. Доведеться комусь менше давати. А поляки – одні з найбільших отримувачів європейської допомоги. Поляки насправді дуже практичні люди, які завжди дотримуються свого інтересу і навіть перед німцями та французами права хитають. А тому якщо справді в найближчому майбутньому дійде справа до початку реальної підготовки до вступу України до ЄС, то не виключаю, що саме Варшава виставить найважчі умови. І боротьба буде дуже жорсткою", - каже бізнесмен.

"Однією з умов вступу України до ЄС буде обмеження нашої експансії на загальноєвропейський ринок, адже товарів, які ми пропонуємо, і так багато в Європі. Ми весь час говоримо про політичну, правову гармонізацію відповідно до європейських стандартів. Але про економічну гармонізацію взагалі ніхто не говорить. "Країна-елеватор" і "країна-металобаза" у складі ЄС не потрібні. Країна з такою економічною моделлю буде потрібна як сировинний придаток, але не як рівноправний член. Тобто нам потрібно провести структурну перебудову економіки, зробити її більш диверсифікованою. Якщо ми залишимося сировинною економікою, це породить непереборні протиріччя зі вступом до ЄС, ані Польща, ані Угорщина та інші країни не бачитимуть сенсу у включенні України, якщо вона не може запропонувати чогось такого, чого вони самі не можуть запропонувати спільному. ринку", - каже економіст Олексій Кущ.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.