Історія з "плівками Єрмака" може мати далекосяжні негативні наслідки для чинного президента. І тут питання не в самій історії, скільки в реакції на неї.
Чому "справа Свинарчуків" була така болюча для колишнього президента Порошенка? Не тільки тому, що стосувалася корупційних обвинувачень. Хіба це був перший корупційний скандал? Ні, вона була такою болючою, бо била по базису ідеї "Порошенко - зихисник України". Адже це був не просто корупційний скандал, а корупційний скандал щодо закупок для армії, що стосувався найближчого оточення екс-президента.
Яка основа ідеї "Зеленський - президент"? Очевидно, те, що він - геть інший, аніж "професійні політики недалекого минулого". З чим асоціюється попередня еліта у середньостатистичного українця? По-перше, корупція, по-друге - клановість. Це те, що викликало завжди найбільше обурення та ненависть з боку громадян. І ця ненависть до "усіх старих" і зробила Зеленського президентом.
І що ми бачимо? Записи показують, що брат близького соратника президента займається "торгівлею посадами" та різними "послугами" для бізнесу. Так, я читав "пояснення", воно дивне.
Уся ця історія примушує згадати недалеке минуле. Щось подібне могло трапитися із другом "Саші Стоматолога". До речі, підсумкові пояснення теж схожі. Нагадують байки, які травив журналістам Віктор Федорович, розказуючи, що він живе у сарайчику посеред Межигір'я, а кому вся інша земля належить - він не знає.
Проблема ж не в тому, була корупція, чи її не було. Проблема в тому, що вся ця історія примусила усіх згадати про недалеке минуле та найгірше, що у ньому було.
І тут вимальовується найбільша проблема - перенесення відповідальності з оточення на лідера.
Нещодавно на зустрічі з т.зв. "малою фракцією" сам Зеленський назвав Єрмака другом. Це зрозуміло, адже вони і справді, мабуть, знайомі давно. Мабуть, він більше схильний довіряти тим, кого знає добре ще з "дополітичних часів". Але тоді треба бути готовим, що весь негатив почне давати "метастази" недовіри. І говорити тут про те, що треба "дочекатися результатів розслідування" не доводиться, адже є політична, і є кримінальна відповідальність. Очевидно, що як би не тлумачити історію, але з політичної точки зору - вона б'є по основам влади, і єдиний спосіб зараз щось змінити - публічно продемонструвати нульову толерантність до будь-яких СПРОБ торгувати посадами чи використовувати родинно-дружні зв'язки для досягнення політичних цілей. Інакше історія має усі шанси перетворитися на "сніговий ком".
Очевидно, тут все впирається у стіну "особистих відносин". Із тими, хто не був "давнім другом" (Богдан, Рябошапка, Гончарук) розходилися швидко і невимушено. А тут, схоже, постає психологічний блок. Але політика - це "мильна опера", і той, хто хоче у ній вижити, має це розуміти.
