Деякі мої колеги вбачають у цьому анекдоті антисемітські нотки, але я вважаю, що він несе добрий гумор стосовно євреїв і їх ролі та місця в Україні...
1982 рік. У колгоспі відбуваються загальні збори. Голова: "Товариші колгоспники! На повістці денній наших зборів два питання. Отже, перше. Як вам відомо, наш рідний Центральний комітет нашої рідної партії на Травневому пленумі прийняв Продовольчу програму. Ми маємо її виконувати. Маємо нагодувати країну. Я подивився на досвід інших колгоспів. Там вирощують кролів. Кролі швидко ростуть, дають м'ясо, хутро. Пропоную і нам розводити кролів. Хто за? Проти? Одноголосно. Друге питання. Член нашого колгоспу Абрам Моїсейович Рабинович написав заяву - хоче вийти з числа колгоспників, бо має намір воз'єднатися з родиною у Ізраїлі. Які будуть міркування?"
Зал починає гудіти: "Та ну! Він нормальний чоловік, ми до нього звикли. Навіщо йому до тих агресорів, які Сабру і Шатілу знищили?"
Встає Абрам Моїсейович: "Люди! Ну відпустіть мене! Я старий чоловік, там у мене діти, онуки. Я пропоную вам наступне. Ви знаєте мій будинок - я його залишаю вам, можете у ньому відкрити колгоспний клуб. У мене є дача на морі - можете відкрити колгоспний пансіонат. А ще кожному з вас даю по сто рублів - тільки відпустіть!" В залі тиша, і раптом лунає чийсь голос: "Ну їх на фіг тих кролів! Давайте євреїв розводити!!!"
Згадалося перед сьогоднішнім засіданням Ради...
Деякі мої колеги вбачають у цьому анекдоті антисемітські нотки, але я вважаю, що він несе добрий гумор стосовно євреїв і...
Опубликовано Константином Бондаренко 29 марта 2016 г.
