Президент Володимир Зеленський завершив коротке європейське турне, під час якого він зустрічався з ключовими європейськими лідерами та виступав із промовами.
Були гарячі овації та нові емоційні обіцянки підтримувати Україну.
Але, судячи з відвертої реакції українського лідера, західні союзники, коли справа доходить до конкретики, поводяться набагато стриманіше, не поспішаючи задовольняти всі побажання Києва, який готується до нового наступу Росії. Очевидно, Зеленському так і не вдалося продавити надання Україні винищувачів НАТО (хоча, за його словами, у цьому плані є "певні позитивні рішення").
Не все ясно і з ракетами великої дальності: зважаючи на все, їх надасть Велика Британія, але питання залишаються з приводу Франції, Німеччини та інших європейських союзників. Не дають їх поки що й американці.
Проте на Банковій зберігають оптимізм із цього приводу.
Хоча експерти "Страни" говорять про серйозний сигнал: навіть особистого приїзду українського президента вже недостатньо, щоби переломити важливу ситуацію з постачанням озброєнь.
Принаймні - зараз.
До речі, Зеленський вдруге з початку війни залишив Україну. Попереднього разу була поїздка у грудні минулого року до США. І вона також була пов'язана з продавлюванням постачань зброї (що вдалося - невдовзі після візиту президента України Конгрес затвердив рекордну військову допомогу Україні у розмірі 44 млрд доларів).
Але по Європі ситуація не така однозначна.
Подробиці - у статті "Страни".
Нова коаліція не склалася
Зеленський встиг за 8 та 9 лютого побувати у Лондоні, Парижі та Брюсселі.
У британській столиці президент України зустрівся з прем'єром-міністром Ріші Сунаком, побував на аудієнції у короля Карла III та військової бази Бовінгтон Кемп та виступив перед парламентарями у Вестмінстері. У Парижі Зеленського зустрів французький колега Еммануель Макрон, до якого приєднався канцлер Німеччини Олаф Шольц. Звідти український лідер вирушив на саміт Європейського Союзу, паралельно виступивши перед депутатами Європарламенту.
У своїх промовах Зеленський багато дякував за солідарність з Україною та допомогу країні та її громадянам, знову закликав посилити антиросійські санкції, цього разу наголосивши на атомній та ракетній галузях, виробництві дронів, тій частині ІТ-сектору, яка працює на військові потреби.
Виступ у британському парламенті вирізнявся тематичною предметністю. Зеленський приїхав до Лондона за зброєю і прямо говорив про це у своїй промові.
Ми створили коаліцію NLAW і Javelin (ручні протитанкові комплекси - Ред. ), які зупинили просування російської армії з першого дня вторгнення. Ми створили коаліцію артилерійських снарядів і коаліцію протиповітряної оборони, які дозволяють нам рятувати життя цивільного населення, наших жінок, дітей та літніх людей. у наших містах від жорстокої російської окупації та ракетного терору... Зараз українські солдати навчаються у Британії, зокрема, керувати танками Challenger... Це танкова коаліція в дії, і я дякую тобі, Ріші, дякую за цей потужний оборонний крок – за танкову допомогу "Коаліція ракет далекого радіусу дії - найновіша з усіх. Вона дозволить нам змусити зло повністю відступити з нашої країни, знищивши його схованки в глибині окупованих територій", - заявив Зеленський парламентарям.
Потім він подарував шолом українського пілота з написом "У нас є свобода. Дайте нам крила, щоб захистити її". Натяк був більш ніж відвертий.
"Я вірю, що цей символ допоможе нам сформувати нашу наступну коаліцію – коаліцію літаків", – зазначив Зеленський.
Як рефреном ця тема пролунала наприкінці промови.
"Йдучи з парламенту Британії два роки тому, я дякував вам за прекрасний англійський чай. Сьогодні, йдучи з парламенту, я хочу подякувати всім вам заздалегідь за англійські літаки", - завершив свій виступ український президент.
За фактом дякувати виявилося нема за що, і до цього ми ще повернемося.
Проте далекобійні ракети Києву британці принаймні пообіцяли. Це випливає із заяви канцелярії прем'єр-міністра, в якій підтверджується готовність надати Україні "можливості більшої дальності".
"Це підірве здатність Росії постійно завдавати ударів по цивільній та критично важливій національній інфраструктурі України та допоможе послабити тиск на лінії фронту", - йдеться у повідомленні.
Але повернемося до тез Зеленського. У Парижі він був не менш прямолінійний.
"Чим раніше Україна зможе отримати потужну далекобійну зброю, Еммануель, чим раніше наші пілоти зможуть отримати сучасні літаки, Олафе, чим міцнішою буде наша танкова коаліція – я вдячний вам за те, що ви розпочали цей шлях, – тим швидше закінчиться ця російська агресія і ми повернемо Європі впевнений світ", – заявив український президент у присутності лідерів Франції та Німеччини.
Еммануель Макрон (у центрі) та Олаф Шольц (праворуч) не пішли назустріч усім побажанням українського президента, фото: president.gov.ua
Цікаво, що вже на саміті у Брюсселі Макрон заявив журналістам, що на переговорах із Зеленським мова взагалі не заходила про постачання Україні французьких винищувачів. За версією Макрона, Париж хоче постачати ту зброю, яка саме зараз потрібна Києву, а не давати "обіцянки", які, тим не менш, "можуть бути реалізовані пізніше". Це звучить дивно, оскільки ясно, що для українського президента в цій поїздці насамперед були винищувачі, а вже потім решта всієї зброї.
Тобто не говорити про постачання літаків він не міг. І розмова з Шольцем про це теж була.
Принаймні колишній посол України в Німеччині, а нині заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник написав у Твіттері, що Зеленський "персонально" звернувся до канцлера з проханням доставити винищувачі, які стоять на озброєнні німецької армії, "якнайшвидше".
"Eurofighters і Tornados змінять правила гри та дозволять вибити росіян і досягти миру", - написав Мельник у своєму мікроблозі.
На саміті ЄС Зеленський мав можливість переговорити і з лідерами інших країн - членів блоку. Треба сказати, президент у ході спілкування із журналістами давав суперечливі сигнали про підсумки своїх переговорів. То він говорив, як повідомляє українська редакція "Радіо Свобода", що є певні позитивні рішення щодо винищувачів, які залишилися за лаштунками", але він не хоче розкривати всі карти. То він зізнавався, що в розмовах за зачиненими дверима мало "конкретики ".
"Я не маю права повертатися додому без результатів. Якщо зараз це звучить нахабно, але це прагматизм з мого боку. Жодних емоцій: щоб вижити, нам потрібна ця зброя і ці гроші", - цитує Зеленського агентство "Інтерфакс-Україна".
У цьому показовою є історія з повідомленнями в телеграм-каналі голови ВП Андрія Єрмака, який супроводжував президента в його поїздці Європою.
Спочатку він повідомив, що "питання далекобійної зброї та винищувачів для України вирішене".
А через якийсь час у виправленому пості з'явилися слова "схоже, може бути вирішено".
Ставка на особисту присутність
Незабаром західні медіа підтвердили підозри щодо неоднозначної реакції європейців на прохання Зеленського щодо винищувачів.
По-перше, міністр оборони Великобританії Бен Уоллес, як передає ВВС, заявив, що передача Україні бойової авіації може зайняти "місяці".
І взагалі "реалістичніше і продуктивніше" зробити це "після закінчення війни з Росією".
По-друге, за даними Bloomberg, ніхто з керівників країн ЄС не пообіцяв Києву винищувачі. Це "європейські лідери ясно дали зрозуміти" Зеленському під час особистих зустрічей із ним.
Як вважає політолог Руслан Бортник, задум команди президента був повторити трюк з розблокуванням поставок танків, коли разом з Лондоном, який першим заявив про виділення своїх танків Challenger, вдалося "пробити нерішучість і скептицизм інших союзників".
"Але з літаками так поки що не вийшло", - коментує Бортник "Страні".
Загалом ця ситуація – ще тривожний дзвінок для Києва. Бортник припускає, що Зеленський явно їхав у надії своєю присутністю перемогти "побоювання, небажання та прихований саботаж нових поставок озброєнь усередині британського та загальноєвропейського істеблішментів" і не зміг досягти всього, чого хотів.
"Це говорить про наростання проблеми. Запаси радянських зброї та боєприпасів закінчуються. Україні не вистачає будь-якої техніки, а не лише броньованої, а ще артилерії та навіть набоїв. Все це ставить питання про можливість вести наступ і навіть оборону. І ось президенту здавалося б вдалося переломити ситуацію із західними танками. Їх дають, але потім, а зараз трохи і навіть ті - не одразу всі. Цим пояснюється ремарка президента про бажання бачити конкретику", - коментує експерт.
Зазначимо, що літаки Україні поки що не дають і США, про що вже кілька разів заявляв особисто Байден. На Заході щодо постачання літаків звучать кілька заперечень. Перше - їхні поставки справді пов'язані з тривалим навчанням пілотів, а тому це не та зброя, яка може бути поставлена в найближчому майбутньому, тоді як Україна саме зараз переживає вирішальний етап битв. Друге - ці поставки не змінять серйозно розклад сил на полі бою, оскільки РФ має все ще потужну авіацію і систему ППО, для нейтралізації яких необхідні багато сотень літаків. А в такій кількості, з одного боку, їх навряд чи дадуть. А з іншого – їх нема де розмістити – всі українські аеродроми прострілюються. Зрештою, третій аргумент проти постачання літаків Україні - вони можуть викликати ескалацію у відносинах НАТО та Росії, чого, як мінімум, європейцям дуже не хотілося б.
Тому Захід на чолі зі США і не дає згоди на постачання літаків. Принаймні поки що.
І позиція Вашингтона в цьому випадку є домінуючою - інші країни НАТО щодо літаків орієнтуватимуться на позицію американців. Хоча, наприклад, Руслан Бортник вважає, що до кінця року Україна літаки все ж таки отримає.
Але загалом від візиту Зеленського до ЄС не залишилося однозначно переможного відчуття щодо прориву з постачання зброї.
Європейці (принаймні з континентальної Європи) ніби давали зрозуміти, що на даному етапі підійшли до певної межі, яку переступати поки що не готові. Принаймні раніше за американців.
В умовах запеклих боїв на фронті це досить тривожний момент для Києва.
Про непросту ситуацію прямо сказав в інтерв'ю німецькому Spiegel та сам Зеленський.
"Мені доводиться змушувати його (Олафа Шольца – Ред.) допомагати Україні та постійно переконувати, що ця допомога не для нас, а для європейців", - сказав президент України.
Також він розкритикував загалом керівництво європейських держав.
"Якщо всі знали, що Путін має намір вторгнутися до нашої країни, чому не ввели санкції? Абсолютно смішно, коли ви все публічно заступаєтеся за нас і все ще любите ухилятися від санкцій чи відмовлятися від зброї", - сказав Зеленський.
А що щодо євроінтеграції?
Щодо євроінтеграції України також виникають питання.
Звісно, Зеленському повторили, що українці – частина європейської родини народів, і країну чекають на ЄС. Але, схоже, його настійне прохання про письмовий звіт Єврокомісії (ЄК) навесні про хід реформ у Києві так і не було почуте. Тут слід переказати контекст.
Виступаючи перед лідерами країн - членів блоку, Зеленський дав зрозуміти, що чекає у 2023-му на старт переговорного процесу про входження до блоку, який має розпочатися після того, як ЄК дасть на це добро.
Але річ у тому, що ЄК не готова проекзаменувати Україну вже навесні, як того хоче. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн знову повторила, що ЄК усно повідомить керівництво країн - членів ЄС, як Київ справляється із завданнями, а вже восени буде письмова доповідь.
"Головна мета – показати прогрес та список прогресу реформ у доповіді восени. Це наша спільна (з Києвом – Ред. ) мета", - цитує слова президента Єврокомісії "Інтерфакс-Україна", сказані під час прес-конференції із Зеленським.
Як писала "Країна", українське керівництво наполягає, щоб ЄК у квітні видала письмову доповідь, що можна видати за віху на шляху до переговорів про вступ, і виходячи з цих матеріалів провести роботу над помилками до осені. І тоді розпочати обговорення умов набуття членства (і це вигідно було б Зеленському і з політтехнологічної точки зору, якщо вибори восени 2023 року все ж таки відбудуться).
Але, як бачимо, поки що цього не відбувається.
"У ЄС поки що загалом не дуже поспішають щось конкретне говорити з приводу євроінтеграції України. По-перше, поки не закінчилася війна всі плани та терміни - абсолютно гіпотетичні. До закінчення війни питання вступу України до ЄС розглядати точно не будуть. по-друге, є багато питань щодо виконання Україною критеріїв кандидата в члени ЄС, і щодо Конституційного суду, і щодо нацменшин, і для боротьби з корупцією, особливо на тлі постійних корупційних скандалів останнім часом, які активно розкручували, в тому числі і пов'язані з Заходом структури, що породило чутки про невдоволення США та ЄС діями президента України. Не виключено, що Зеленський вирішив особисто приїхати до Європи не тільки за зброєю, а й щоб показати, що його союзні відносини з провідними країнами Європи, як і раніше, міцні", - каже джерело "Країни" у дипломатичних колах.
Взагалі заяви Зеленського під час поїздки та напередодні були багаті на явні та таємні меседжі. Так, політолог Вадим Карасьов звернув увагу, що в інтерв'ю газеті Le Figaro, зробленому перед вояжем, український президент сказав, що Мінські угоди не могли бути здійснені, крім іншого, тому, що в них не було Криму.
"Як сказав Зеленський, це було "справжньою проблемою". Вважаю, це було згадано не просто так, а з урахуванням нинішніх реалій. Мовляв, можете обговорювати "корейський" чи "німецький", чи "фінський" сценарій, але в ньому не буде Криму, а отже, і повноцінного виходу України до моря. Немає згоди на інші варіанти. Буде спроба наступу у напрямку на Мелітополь та Бердянськ і вирішити проблему Криму. Від його підсумків і залежатиме результат війни", - вважає політолог Карасьов.
