У Києво-Печерській лаврі попри вимоги влади залишається монастир Української православної церкви.
Як повідомляла "Країна", 29 березня ченці повинні були з'їхати згідно з приписом національного заповідника, який розірвав договір про оренду монастирем лаврського комплексу. Однак, в УПЦ відмовилися це зробити.
30 березня державна комісія мала почати приймати приміщення та майно, проте цього дня і наступного дня їй не дали працювати на території монастиря - віруючі заблокували вхід до Лаври та храмів.
В УПЦ заявили, що не покинуть Лавру, допоки не буде судового рішення - вимога виселитися з монастиря вже оскаржена в суді.
Перше засідання суду для розгляду позову УПЦ заплановане на 26 квітня. У своїх діях церква спирається на підтримку віруючих, сотні та тисячі яких з 29 березня збираються до пікетів біля воріт Лаври та храмів, де триває богослужіння.
Сама по собі історія з Лаврою вкрай незвичайна для нинішнього часу - вперше з моменту початку повномасштабної війни влада зіткнулася з внутрішнім опором і не може "продавити" ситуацію. Очевидно, що держоргани не дуже хочуть на цьому етапі застосовувати силу, оскільки це створить вкрай непривабливу медіакартину в Європі. І, у такій ситуації, змушені тягнути час, розраховуючи на розкол усередині УПЦ та на падіння активності віруючих у справі захисту Церкви. А також на рішення суду на свою користь.
З іншого боку, ні розколу, ні падіння активності у найближчій перспективі цілком може статися.
А перше засідання суду лише наприкінці квітня (а далі ще апеляція).
А затягування виселення УПЦ з Лаври ставить загалом питання про адекватність дій влади, які розгорнули кампанію проти Української православної церкви, незважаючи на численні попередження щодо негативних для країни (і для самої влади) наслідків цього кроку.
Тому не можна виключати, що держоргани таки можуть вибрати і радикальний варіант виселення ченців (можливо, не руками офіційних силових структур). Про те, що керівництво країни сильно роздратоване ситуацією, вказує і перебіг вчорашніх подій навколо настоятеля монастиря УПЦ у Лаврі митрополита Павла. З ранку йому вручили підозру за двома статтями КК (виправдання агресії РФ та розпалювання міжрелігійної ворожнечі). Прокуратура вимагала йому цілодобовий домашній арешт. Проте суд, за обранням запобіжного заходу, після скарги Павла на погіршення самопочуття, переніс засідання на понеділок.
Але незабаром стався безпрецедентний випадок – суд скасував своє ж рішення про перенесення та призначив нове засідання на вечір суботи, де Павлу і визначили цілодобовий домашній арешт.
Такий розвиток подій побічно вказує на те, що влада, м'яко кажучи, незадоволена як повільно йдуть процеси навколо виселення УПЦ з Лаври і тому будь-якої миті можуть спробувати їх різко прискорити.
Які можуть бути наслідки цього та як розвиватимуться події, аналізує "Країна".
Комісія залишилася ні з чим
Станом на ранок 1 квітня монастир Української православної церкви залишається у Києво-Печерській лаврі. Ченці відмовилися виконати розпорядження нацзаповідника, який підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики.
В УПЦ називають незаконними вимоги залишити приміщення Нижньої лаври, передавши їх нацзаповіднику. Комісія Мінкульту, яка з 30 березня має оформлювати передачу лаврського комплексу, так і не розпочала роботу. У Церкві кажуть, що підкоряться лише рішенню суду. При цьому монастир уже заперечив у суді односторонню відмову держави від договору про оренду Нижньої лаври. Як повідомив юротділ УПЦ, перше засідання суду за позовом має відбутися 26 квітня.
"Заяви заповідника про розірвання договору з УПЦ - це лише заяви, але такі питання мають вирішуватись виключно у судовому процесі", - заявив пресі голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент. І без рішення суду, на його думку, комісія не має "юридичних підстав для роботи".
А намісник Лаври митрополит Вишгородський та Чорнобильський Павло записав відеозвернення до президента Володимира Зеленського, в якому пригрозив гнівом Господнім у відповідь на спробу виставити монастир із лаври.
"Ви не змогли зупинити одержимого сказом, злістю та ненавистю міністра культури - значить, він творить все з вашого дозволу. Горе вам. Бійтеся!" – йшлося у його зверненні, опублікованому на Youtube-каналі Лаври.
Навколо лаври стоять пікети прихильників монастиря, фото: Телеграм-канал УПЦ
На захист монастиря у Лаврі вийшли віруючі УПЦ. Починаючи з 29 березня, щодня сотні та тисячі людей стоять у пікетах біля воріт до комплексу Лаври та біля храмів, де продовжує служити УПЦ. При цьому за порядком стежать нечисленні поліцейські, які не втручаються в те, що відбувається, зокрема, не допомагаючи комісії потрапити на необхідні об'єкти.
З'являються і противники УПЦ (їх приходить, утім, небагато). Вони вступають у суперечки з прихильниками церкви, іноді справа доходить до сутичок, але масштабних зіткнень не було.
Національний заповідник написав заяву до Нацполіції про порушення кримінального провадження за фактом перешкоджання дій комісії та, крім того, подав позов до суду на УПЦ за її відмову виселятися.
Але загалом якихось силових дій щодо реалізації рішення про виселення ченців влада на даний момент не робить.
У чому був розрахунок
Схоже, влада опинилась у складному становищі. УПЦ не піддалася тиску і не пішла з Лаври. Якщо план влади був такий, він, очевидно, не спрацював.
Щодо перспектив силового варіанту, то деякі ЗМІ натякають, що західні партнери донесли до українського керівництва небажаність такого сценарію, щоб не повторилася нещодавня резонансна історія з івано-франківським храмом, звідки бійками та сльозогінним газом вигнали священнослужителів УПЦ.
Тут варто нагадати, що після заяви нацзаповідника про розірвання договору з монастирем у лаврі кілька глав помісних православних церков із різних країн заявили про підтримку УПЦ. Крім того, папа римський Франциск, коментуючи ситуацію з лаврою в Києві, закликав усі сторони конфлікту "поважати релігійні місця".
Версію певного західного втручання підтверджує чергова заява секретаря Ради національної безпеки та оборони Олексія Данилова про те, що штурмувати лавру влада не збирається, бо це буде на руку Росії.
"Є план у Москві щодо створення картинки для російського ТБ про те, що ми як влада чинимо фізичний тиск на представників духовенства. Ми цього робити не будемо, ніхто їх за бороди не тягатиме", - заявив Данилов в ефірі телемарафону.
Президент же Володимир Зеленський сказав, що Україна – це територія "найбільшої релігійної свободи у нашій частині Європи".
Якщо влада мала надію, що під градом звинувачень у "проросійськості" і загроз можливої заборони та виселення з Лаври в УПЦ почнеться бродіння, а потім трапиться розкол, то вона практично не виправдалася. Лише один чернець – ризничий Лаври, архімандрит Авраамій (Лотиш) заявив про перехід на бік Православної церкви України (ПЦУ), де його одразу призначили в.о. намісника Лаври у складі ПЦУ (при тому, що їй ще комплекс не передавали). За "перехід у розкол" глава УПЦ митрополит Онуфрій виключив Авраамія з-поміж лаврської братії та заборонив йому служити.
Очевидно, що ситуація для влади, коли вони не можуть реалізувати своє ж рішення, їх дратує.
Цими днями радник голови ВП Михайло Подоляк ситуацію коментував досить жорстко.
Він сказав, що нинішня ситуація навколо УПЦ дає шанс владі "хірургічно вирішити питання із цим гнійником". За його словами, Україна мала "унікальний шанс" - ліквідувати "проросійських" фізично в перші місяці війни.
"Мені здається, цей унікальний шанс, коли можна було б взагалі все дуже швидко і безболісно вирішити, був упродовж перших 3-6 місяців війни. Тоді можна було багато проросійських просто фізично "зачистити", - розповів він в інтерв'ю "24 каналу".
Подоляк каже, що зараз це зробити складніше, але це не означає, що неможливо.
"І ми повинні юридично мотивовано досить жорстко пройти цим шляхом. І має бути в Україні одна канонічна українська церква", - заявив він.
Щоправда, він не уточнив, що розуміється під словами "юридично вмотивовано і досить жорстко" - дочекатися рішення суду або силою виселити ченців вже найближчим часом.
Поки що, судячи з усього, влада має намір рухатися у плані відкриття кримінальних проваджень стосовно тих священнослужителів, які найактивніше чинять опір виселенню УПЦ.
Так, у суботу було вручено підозру митрополиту Павлу відразу за двома статтями кримінального кодексу (161 – розпалювання міжрелігійної ворожнечі, та 436 – виправдання збройної агресії РФ). Як запобіжний захід йому прокуратура вимагала цілодобовий домашній арешт із забороною на публічні відеозвернення. Проте процес виявився для влади непростим.
Спочатку суд переніс засідання на понеділок, оскільки Павло заявив про погіршення самопочуття.
Потім (мабуть після втручання влади) суд різко переграв ситуацію і відновив слухання справи в суботу ввечері. Але за підсумком, клопотання прокуратури в повному обсязі не задовольнило. Павла відправив під цілодобовий домашній арешт на два місяці. Але суд відмовився задовольнити вимогу про заборону на публічні виступи. Тобто, Павло, перебуваючи під домашнім арештом, зможе й надалі записувати відеозвернення.
Подальший розвиток подій
Варіантів подальшого розвитку подій, власне, дві.
Перший – перехід ситуації у стан млявого протистояння, переважно, в юридичній площині (суди, кримінальні справи та інше) з паралельною спробою влади розгойдати ситуацію всередині УПЦ та викликати там розкол (що, втім, поки що не спостерігається). Також продовжать інформаційно дискредитувати УПЦ. Серед праворадикалів вже поширюються інструкції, як провокувати священиків УПЦ у Лаврі на агресію, знімати це на телефон, щоб потім демонструвати відео і всередині України за ЗМІ, і в Європі.
Другий – силовий варіант виселення УПЦ із Лаври.
Частина експертів вважає, що розвиток ситуації йтиме першим шляхом, а основне протистояння перейде до судів.
"Для УПЦ це спроба виграти час і перевести політичне протистояння в юридичний позов. А влада, яка не досягла свого, не хоче погіршення ситуації і тим більше переходу до силового протистояння. Картинка з місця зіткнень віруючих з тією ж поліцією може бути використана Москвою і зіграє проти Зеленського та його команди на Заході.Переведення ж у судову площину дозволяє, крім іншого, продовжувати тиск на лідерів УПЦ, вивчати організаційні, мобілізаційні можливості церкви та ступінь радикалізму її прихильників і їхню готовність захищати монастир. що, напевно, в УПЦ розуміють, але в такому разі з'явиться інша проблема: якщо суди швидко закінчаться і рішення буде винесене проти УПЦ, вона отримає можливість звернутися до міжнародних судових інстанцій, що знову-таки надасть резонанс цій справі. опинилися в ситуативному глухому куті, з якого немає легких шляхів виходу", - коментує політолог Руслан Бортник "Країні".
На думку політолога Вадима Карасьова, УПЦ в історії з Лаврою "частково перехопила ініціативу", по-перше, зумівши збільшити публічність цього протистояння, а по-друге, запустивши судовий процес за позовом монастиря.
"Владі резонанс не вигідний, він сприяв тому, що тема стала токсичною. Хоча в судовому процесі є і свої плюси: публічність та емоційність ситуації зменшуються, простіше вести кулуарні переговори та приходити до якихось домовленостей", - коментує експерт.
Він прогнозує, що політичне керівництво країни спробує "не ескалювати, а навіть деескалувати ситуацію".
Водночас, низка експертів не виключають і силового сценарію, наводячи як приклад ситуацію з підозрою митрополиту Павлу.
"Очевидно, влада спочатку побоювалася "силового" сценарію, тому що в цьому випадку завжди є ймовірність, що хтось постраждає, проллється кров. І тоді Україна програє колосально, оскільки все це було б розтиражовано. Росія і так відпрацьовує історію з виселенням на всі сто", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні".
Однак тепер, як припускає експерт, влада може вдатися до інших методів.
"Терпіння може луснути. Знаючи імпульсивний характер президента, не виключаю, що надійде (або вже надійшла) команда швидко вирішити ситуацію з Лаврою, не звертаючи уваги на наслідки. І випадок із митрополитом Павлом — це сигнал, що перехід до жорсткішого сценарію вже відбувається Але влада повинна розуміти, що релігія - це дуже тонка матерія. Релігійний конфлікт легко розпалити, а впливатиме він на життя країни десятиліттями - якщо не довше", - говорить Золотарьов.
