Саміт НАТО, запланований на 11-12 липня у Вільнюсі, у питанні України поки що обіцяє виправдати лише частину очікувань. Виходячи з офіційних заяв, Києву обіцяють узгодити багаторічну програму підтримки з боку Альянсу, а США запропонує модель надання військово-політичної допомоги на кшталт наданої Ізраїлю. Роль Києва у відносинах із блоком також буде посилена шляхом створення ради Україна – НАТО. Сюрпризом ці новини не стали, оскільки про це вже писала преса, спираючись на “сливи”. Але щодо перспективи членства в Альянсі, як і раніше, звучить теза про відкриті двері для України, добре знайома українському керівництву. Чи буде чіткіше формулювання, яке вимагає від НАТО президент України Володимир Зеленський, поки що незрозуміло. І це - разом з неясністю інших пропозицій, що готуються - ставить під питання приїзд на саміт українського лідера. Подробиці - у матеріалі "Страни".
Триходівка Столтенберга
У міру наближення саміту НАТО у Вільнюсі з'являється все більше офіційних заяв щодо рішень, які там готуються, пов'язаних, зокрема, безпосередньо з Україною.
Так, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив у штаб-квартирі саміту на прес-конференції, присвяченій майбутньому саміту Альянсу, що буде озвучено три основні пропозиції Києву, які "приведуть країну ближче до НАТО".
“Перше. Ми схвалимо багаторічну програму допомоги, щоб гарантувати повну взаємну сумісність між українськими збройними силами та НАТО. Друге. Ми модернізуємо наші політичні зв'язки, створивши Раду Україна – НАТО. І третє. Я очікую, що лідери Альянсу ще раз підтвердять, що Україна стане членом НАТО і буде єдиною у тому, як наблизити Україну до НАТО”, - цитує генсека організації українське агентство “Інтерфакс”.
Насправді, Столтенберг підтвердив те, про що вже деякий час пишуть західні ЗМІ з посиланням на джерела. Щоправда, у їхніх статтях немає особливої конкретики, якої немає і в анонсі генсека.
У "пакеті" Столтенберга (праворуч) немає пропозиції щодо членства в Альянсі. Фото: president.gov.ua
Можливо тому, що немає фінального варіанту документа. Американське видання The Washington Post повідомляє з посиланням на дипломатичні джерела, що США та НАТО збирають пропозиції для двосторонніх та багатосторонніх угод, які охарактеризовані як "спільні оборонні пакти або меморандуми про безпеку з Україною".
“Поки що навколо цих угод закручується певна інтрига. Чи трансформується “Рамштайн+” (зустріч України з союзниками на однойменній базі США в Німеччині на тему постачання озброєнь - Ред.) у повноцінні домовленості за прикладом американо-ізраїльських, чи надання військової допомоги залишиться у нинішньому “ручному” режимі? Загалом які гарантії безпеки можуть запропонувати Києву партнери? Чи будуть вони м'якими, як пропонувала група Єрмака-Расмуссена – обіцянки військової та санкційної допомоги у разі агресії – чи з'явиться щось жорсткіше – угода про колективну оборону хоча б із окремими країнами НАТО чи розробка конкретної моделі оборони? Запитань більше, ніж відповідей”, - коментує політолог Руслан Бортник “Країні”.
Що Вашингтон надасть Україні "ізраїльський варіант" співпраці, вже підтвердив президент США Джо Байден. Раніше про це повідомляла американська преса. Так, газета The New York Times з посиланням на помічників президента США стверджувала в червні, що згадана модель має на увазі "десятирічні зобов'язання в галузі безпеки", щоправда, Києву запропонують "практично, напевно, менш довгострокові". Ізраїль, будучи союзником США у близькосхідному регіоні, має угоду зі США, згідно з якою отримує військову допомогу Вашингтона на мільярди доларів щороку. Окрім того, на території Ізраїлю є американські військові бази.
В інтерв'ю CNN, опублікованому 8 липня, Байден заявив, що Вашингтон готовий "забезпечити безпеку" України, "як безпеку, яку ми (США - Ред.) забезпечуємо для Ізраїлю, зброю, здатність захищати себе". Про цю пропозицію - нижче. А зараз повертаємось до "пакету" Столтенберга.
Генсек підтвердив напівофіційну інформацію про створення ради Україна - НАТО замість однойменної комісії, що давно діє.
Його перше засідання має відбутися 12 липня та передбачається, що у ньому візьмуть участь лідери країн-членів Альянсу та України. Столтенберг заявив, що Зеленський так само буде, однак офіційного підтвердження приїзду президента України до Вільнюса поки немає. Раніше повідомлялося, що Зеленський може не приїхати, якщо Альянс не дасть "сигналу" про готовність згодом включити Україну. Прес-секретар президента Сергій Никифоров не відповів на прохання "Страни" підтвердити візит Зеленського.
Цей формат співпраці відрізняється тим, що кожен його член НАТО має право голосу, тоді як у комісії блок виступав із спільною позицією.
Київ також отримає певну свободу дій, наприклад, право збирати засідання та порушувати питання.
“Рада “Україна-НАТО” – це справді повноцінна участь України, це і символ, і важливий зміст – бути за одним столом з усіма членами НАТО. Тобто, як зараз кажуть, формула не є “31 плюс 1”, а “32 з Україною включно”. Президент Зеленський сидітиме на засіданнях разом з усіма за алфавітом, десь поруч із прем'єр-міністром Великобританії Сунаком”, - заявив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник голови Офісу президента (ОП) Ігор Жовква, який займається зовнішньополітичними питаннями.
Судячи з інших заяв Жовкви, ОП хоче, щоб першою та важливою функцією ради була допомога в отриманні членства в НАТО.
“Якщо це буде просто майданчик для дискусій про “відчинені двері”, про якісь нові формати, які ще можуть бути вигадані для того, щоб поставити певні штучні бар'єри для України, то тоді, боюсь, таке переформатування втрачає змістовний зміст. І про це президент Зеленський ясно говорить”, - наголосив Жовква.
Як писала "Страна", Київ визнає, що до закінчення війни з Росією не зможе приєднатися до Альянсу. Однак зараз ВП домагається від союзників і, насамперед, від США документально зафіксованого запрошення до вступу. За словами Жовкви, Україна пропонує членам НАТО закріпити формулу приєднання “коли дозволять умови”, яка фігурує в більшості двосторонніх декларацій з країнами блоку.
"Відсутність будь-якого сигналу, відсутність будь-якого рішення щодо початку цієї процедури, визначення того, що ми називаємо таймлайном, графіком, точно буде дуже хорошим сигналом для Путіна і дуже поганим для всіх нас", - наполягає заступник голови ВП Жовква.
Незговірливий Байден
Останній місяць перед самітом українське керівництво та прихильники членства Києва в Альянсі намагалися вплинути на позицію Білого Дому, який, за визнанням пронатівського лобі в Україні, виступає проти не те, що ухвалення, але навіть обіцянок зробити це в найближчому майбутньому. Як пише WP, Адміністрація Байдена намагається перевести дискусію на укладання тих самих пактів безпеки "як альтернативу членству в короткостроковій перспективі". Водночас США, за твердженням видання, “акуратно” підтримують план усунення бар'єрів на шляху України до членства, що нібито дозволить Києву обійти виконання Плану дій щодо членства в НАТО в майбутньому, але “без тимчасових рамок”.
В інтерв'ю CNN Байден підтвердив, що він проти вступу України до Альянсу зараз, оскільки, по-перше, сам Київ не готовий, а по-друге, США не хочуть вступати у війну з Росією (а у разі ухвалення, на думку американського). лідера, це зробити доведеться”.
"Тому я думаю, що ми маємо прокласти раціональний шлях, щоб Україна могла претендувати на вступ до НАТО", - зазначив Байден.
Це включає виконання давно відомих українському керівництву вимог “від демократизації до цілої низки інших питань”, серед яких, мабуть, і боротьба з корупцією, на якій американці постійно наголошують.
"Я про це детально говорив із Зеленським", - зазначив президент США.
Такі умови викликають роздратування навіть у проамериканських колах в Україні.
“Ні, корупція в Україні чи відсутність реформ не є головною причиною коливань президента Байдена щодо запрошення України до НАТО на саміті у Вільнюсі. Причина – страх перед Росією. Просто президентові США складно прямо публічно зізнатися у цьому. Відсутність реформ в Україні – набагато зручніша публічна позиція. Але багато хто ведеться на цей аргумент, тому що дійсно у нас є корупція, зокрема в секторі безпеки та оборони. На місці президента Зеленського та міністра оборони України зробила б усе можливе та неможливе у сфері реформ, щоб прибрати будь-які приводи для відмови президента Байдена”, - написала антикорупційна активістка Дар'я Каленюк на своїй сторінці у Facebook.
Як вважає політолог Бортник, американське керівництво справді боїться бути втягнутим у пряме протистояння з Росією.
“Американське суспільство все ще підтримує допомогу Україні, але не безпосередню участь своєї країни у війні з Росією. Ухвалення Києва зараз стало б квитком на фронт для США. Це послабило б електоральні позиції Байдена напередодні виборчої кампанії, дестабілізувало глобальні ринки, які орієнтуються на політику США. Але прямо відмовити Україні в членстві в НАТО Білий дім не може, бо це була б поразка у боротьбі з Росією, яка домагається нейтралітету та позаблокового статусу для Києва. Тому команда Байдена зберігатиме нинішню невизначеність, не кажучи Україні ні так, ні ні”, - вважає Бортник.
Як вважає політолог Вадим Карасьов, умови Байдена для набуття членства в НАТО є “зручним приводом, щоб сказати Україні “ні”.
“Боротьба з корупцією – це як пошук покемонів за допомогою технології доповненої реальності. Скільки ще залишилося, а зібрана кількість – це багато чи мало? Буде не членство, а ізраїльська модель. Це не вирішує проблеми з безпекою. Тому що Росія – це не арабські сусіди Ізраїлю, які не мають великого мобрезерву, ядерної зброї тощо. Але такий варіант дає США можливість продовжувати проксі-війну з Москвою для її довготривале стримування. Не можна також забувати, що Ізраїль у США має потужне лобі, яке допомагає вибивати з Вашингтона все, що потрібно для оборони за будь-яких розкладів у Білому домі. Україна пропонує себе як полігон для перевірки західної зброї. Що ж, полігон, то полігон. Чи буде такий підхід настільки ефективний, як і ізраїльська модель, побачимо”, - коментує політолог Вадим Карасьов “Странє”.
