Верховна Рада днями ухвалила законопроект №9269-д про повернення фінансового моніторингу для PEP (абревіатура для "politically exposed person" або політично значуща особа).
Документ у другому читанні підтримали 276 народних депутатів, більшість з яких - 177 - "слуги народу".
Як писала "Країна", повернути фінмоніторинг для PEP від України вимагає Європейська комісія (ЄК), зробивши його однією з умов переходу до переговорів про членство в Європейському Союзі (ЄС).
Це був і "структурний маяк" меморандуму Міжнародного валютного фонду. Проте законопроект зустрів серйозне невдоволення в українському істеблішменті, зокрема, у самому парламенті.
Об'єктами фінансового нагляду знову ставали представники довгого списку PEP – президент, прем'єр-міністр, депутати, посли, керівники політичних партій та їхні близькі родичі. А, за словами багатьох тих, на кого поширюється дія закону, раніше вони вже стикалися з відмовами в обслуговуванні через свою піднаглядність, наприклад, у банках, зокрема, за кордоном.
Однак тепер кількість незадоволених ще більша, оскільки дія закону поширюватиметься і на весь депутатський та вищий чиновницький корпус з моменту здобуття Україною незалежності.
Критики закону кажуть, що за таких умов ніхто з людей, які вже досягли якихось успіхів у житті або мають свій бізнес, не захочуть влаштовуватися на державну службу. Прихильники ж закону стверджують, що загалом PEP вважатимуться не більше 20 тисяч осіб, що, на їхню думку, не так багато в масштабах країни.
Серед самих PEP звучать заклики звертатися до Конституційного суду щодо відповідності закону Конституції. Влада обіцяє переглянути якісь положення після старту переговорів із ЄС.
Про битви навколо закону про PEP та наслідки його прийняття, розповість "Країна".
Закон розкинув мережу
Ми вже не раз писали про перипетії розгляду в парламенті законопроекту №9269-д "Про внесення змін до закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масової поразки" щодо політично ".
Його ініціатори – представники фракції "Слуги народу". У тому числі голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, перший заступник голови фракції СН Андрій Мотовиловець.
Він повертає вищим посадовим особам, їхнім родичам та бізнес-партнерам статус PEP (тобто тих політично значущих осіб). Наприкінці 2022 року термін фіннагляду, обумовлений законом від 2019 року, скоротили до трьох років. Проте вимога про зняття тимчасового обмеження потрапила до рекомендацій ЄК, які Київ має виконати, щоб виправдати статус кандидата в члени ЄС, наданий авансом, та відкрити безпосередні переговори про членство у блоці.
Ідея повернути необмежений фінмоніторинг викликала сильний спротив усередині депутатського корпусу. Небажання повертати все на кола свої народні обранці виправдовували проблемами з обслуговуванням, наприклад, у банках та страхових компаніях через статус PEP. Причому вони та члени їхніх сімей стикалися з таким ставленням не лише в Україні, а й за кордоном.
"Ні картку, ні рахунок не відкрити. У закордонних банках твоє прізвище виявляється в одному списку з терористами та мафіозі, причому рід занять не вказується. Тебе чи дитину знаходять у списку і все: вибачте, ми з вами не працюємо", - поділився один із депутатів зі "Країною".
Але це ще не все. Запропонований законопроект фактично підводив під норму про PEP разом із колишніми вищими чиновниками та депутатами, починаючи з 1991 року. Тобто, закон отримував, як стверджують незадоволені, зворотну силу, що заборонено 58 статтею Конституції.
Ще одним застереженням було побоювання, що складнощі з фінансовими операціями для PEP відлякано від держслужби.
"Як ви вважаєте, хто з адекватних, професійних та чесних людей захоче піти на державну службу, якщо вхідний квиток передбачає довічний фінансовий моніторинг та блокування твоїх фінансових, майнових, корпоративних операцій до кінця життя? Твоїх. Твоєї дружини. Твоїх дітей та батьків… Думаю, таких людей буде мало чи взагалі не буде. Держава від цього виграє чи програє? Дно…" - написав на своїй сторінці у Facebook юрист народний депутат від СН Ігор Фріз.
У законопроекті перед другим читанням, щоправда, прописали, що якщо через рік до РЕР не буде претензій з боку фінансової системи, фінмоніторинг щодо нього дещо спроститься. Також можна буде подавати скарги у відповідь на відмову в обслуговуванні. І банки можуть бути навіть оштрафовані, якщо НБУ визнає їх винними у відмові. Але скептиків це не переконало.
Незважаючи на дуже відчутне невдоволення, Єврокомісія і Офіс президента, який дослухався до неї, "продавили" закон-"критерій".
Що цікаво: проголосували навіть деякі противники законопроекту, які пояснили, що не хотіли перешкодити євроінтеграції.
Посли країн Великої Сімки в Україні вітали ухвалення закону про PEP.
"Законодавство - важливий крок у боротьбі з корупцією, подальшої інтеграції до ЄС та забезпечення демократичного та процвітаючого майбутнього для України", - йдеться у повідомленні у мікроблозі послів G7 у Х.
Залужний та "пацани"
Одразу після ухвалення дискусія про законодавчий акт спалахнула в соцмережах з новою силою.
"З цим PEPством можу сказати точно одне: наші українські PEP будуть найкрутішими у світі, бо вони – довічні! Тато – PEP, мама – PEP, їхні батьки – PEP, діти – PEP, цілі родини – PEP... Як би нас не розкидала доля, вам завжди і все ваше життя нагадуватимуть: ви єдина сім'я!Це чудово... Ваших дорослих дітей дізнаватимуть у банках, страхових компаніях... Колеги по роботі (якщо хтось захоче мати з ними спільну справу) завжди нагадуватимуть, як їхні батьки колись мудро вчинили, обравши це прекрасний шлях служіння країні, який назавжди тепер став вашим єдиним вибором у житті. мафіозі (за терміном давності), наші PEP мають повне право там залишитися, хоча ефективніше було б їм загнати чіп під шкіру - для надійності, і як тепер можуть не погодитися колеги за кордоном, що у нас найкращі переговорники, найефективніший уряд і найбільш мудрі рішення?! - написав на своїй сторінці у Facebook колишній заступник голови Адміністрації президент, екс-посол України у США Валерій Чалий.
І подібних постів від колишніх та нинішніх чиновників чимало.
"Яка іронія: хто б міг подумати, що надії на нову українську держслужбу та оновлення уб'ють не мізерні зарплати чи ручне управління, а одну "вимогу МВФ та ЄС". Звичайно, вимога не у вакуумі, а в наших переговорах та виконанні. думаю, ще не вечір, поборемося", - написала на своїй сторінці у Facebook народний депутат від "Батьківщини" Олена Шкрум.
З тезою про шкоду державній службі не погодилася народний депутат від СН Ольга Василевська-Смаглюк, яка представляла законопроект із парламентської трибуни перед голосуванням у другому читанні.
"Я нагадаю... лише кілька імен... Валерія Залужного було призначено на посаду головнокомандувача збройних сил України 27 липня 2021 року, у зв'язку з чим став РЕР у період, коли діяла норма про безстроковість цього статусу. У принципі вже одного цього прізвища було б достатньо для того, щоб показати, наскільки жахливо відірваним від реальності… міркування про вплив безстроковості статусу РЕР на бажання людей йти та служити своїй країні, але додам ще декілька… Олексій Сухачов 31 грудня 2021 року був призначений на посаду директора Державного бюро розслідувань… Голова Національного банку Андрій Пишний очолив цей інститут 7 жовтня 2022 року, коли статус РЕР присвоювався безстроково.Окрім того, частину міністрів з чинного складу уряду було призначено у проміжок з квітня 2020-го по листопад 2022-го, тобто йшли на посаду, знаючи про те, що до кінця життя статус РЕР залишиться з ними. - написала на своїй сторінці у Facebook Василевська-Смаглюк.
Прихильники закону стверджують, що насправді статус PEP торкнеться незначної частини держслужбовців, які складають категорію "А", та кілька видів інших чиновників та політиків (та їх сімей, зрозуміло). Мовляв, у масштабах країни це дуже мало.
"Всі говорять про "державну службу", тоді як PEP - це всього близько 500 держслужбовців із 150.000 (плюс 500 нардепів і близько 2 тис керівників партій та держпідприємств. Навіть якщо додати всіх, хто в минулому обіймав такі посади - вийде не більше 20). тис. осіб", - написав у коментарях у Facebook народний депутат від "Голосу" Володимир Цабаль, який підтримав закон.
У тій же дискусії перший віце-спікер Олександр Корнієнко, обраний до Ради за списком СН, також спрогнозував, що статус PEP не стане проблемою для наповнення держслужби через вузькість поширення. При цьому він допустив у майбутньому перегляд деяких положень закону, "а також інших ухвалених під час виконання 7 обіцянок (критеріїв ЄК – Ред. ) різних норм та підходів".
При цьому колишній глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, до якого також повертається статус PEP, написав, що коло осіб, які потрапили під фінмоніторинг, буде досить широким, що "робить якість контролю надто низькою". "До запеклих і досвідчених пацанів (корупціонерів - Ред. ) шансів... дістатися майже не існує", - написав Коболєв на своїй сторінці у Facebook.
Коболєв належить до прозахідного ліберального табору в українській політиці, тож критика з його вуст на адресу закону про PEP демонструє масштаб невдоволення. І в принципі це досить поширена позиція в цьому прошарку. Втім, Захід, який наполягав на законі, ніхто не звинувачував, але дісталося владі ("переговорникам"!) із західними структурами та лобістам закону. Наприклад, згаданий Коболєв написав про "комсомольців-антикорупціонерів, які агітують за довічний статус PEP та описують його чудодійно-лікувальний ефект на наше суспільство".
Мабуть, реагуючи на це, антикорупційному лобі довелося стати на захист законодавчого акту, однак і серед лобістів знайшлися й ті, хто мав прохолодне ставлення до документа.
Фунти у Раді
Зважаючи на все, історія з PEP буде мати тривале продовження. Хоча б тому, що багато юристів наполягають на порушенні конституційного принципу про неможливість зворотної сили закону. Дехто вже прогнозує звернення щодо цього до Конституційного суду (КСУ).
"Це порушення Конституції України (ухвалення закону в такій редакції - Ред. ), а отже - шанс сходити до Конституційного суду, перевірити, як працює механізм конституційної скарги. Коли була депутатом, кілька подань готувала туди, але тепер маю шанс сходити особисто", - написала на своїй сторінці у Facebook адвокат, народний депутат восьмого скликання Тетяна Острікова.
При цьому різні співрозмовники видання у депкорпусі сказали, що не вірять у швидке внесення депутатського подання до КСУ про закон, оскільки це буде виставлено владою як зрив євроінтеграції та "принесе проблеми".
"Нічого виключати не можна, але я все ж таки думаю, що активність депутатів навколо закону в контексті КСУ з'явиться після відкриття переговорів з ЄС ", - каже джерело серед парламентаріїв.
Інший наслідок виявиться взагалі нескоро. Повернення статусу PEP, у тому числі, може посилити ставлення (і без того скептичне) впливових у бізнесі та політиці людей до держслужби та депутатства. Та сама Верховна Рада вже давно не клуб великих бізнесменів та серйозних політиків, яким вона була 10-20 років тому. Але, схоже, після наступних виборів у парламенті ми взагалі їх не побачимо. Замість того, щоб обиратися самим, великі гравці делегуватимуть до Ради якихось "фунтів", яких не шкода піддавати фінмоніторингу та перевіркам антикорупційних органів.
"У впливових людей чи удачливих бізнесменів з'явився з поверненням статусу PEP ще один аргумент не зв'язуватися з державною посадою чи депутатським кріслом. На мою думку, всі вже зрозуміли, що інструментів впливати на політику та економічні процеси вистачає і без посвідчення народного депутата чи міністерського портфеля. Тому тенденція відрядити до органів влади менеджерів середньої ланки та інших "фунтів" тепер посилиться. Думаю, за наступним складом Верховної Ради ми це особливо добре побачимо", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні".
