В останні тижні громадська увага прикута до легендарного монумента Батьківщини-Мати у Києві. Сьогодні на щит монумента поставили український герб - Тризуб.
"Країна" зібрала 5 цікавих фактів про монумент і його ребрендінг.
1. Батьківщина-Мати вище Статуї Свободи
Батьківщина-Мати входить до ТОП-10 найвищих монументів у світі та є найвищим у Європі. Всупереч поширеній думці, київська Батьківщина-Мати – вища за Статую Свободи в Нью-Йорку. Загальна висота української пам'ятки становить 102 м, а американської статуї – 93 м.
До речі, важить Батьківщина-Мати як 90 слонів – 450 тонн. З них 9 тонн важить меч, розташований у правій руці, та ще 13 тонн – щит у лівій руці.
Згідно з висновками фахівців, монумент "Батьківщина-мати" має простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може навіть витримати землетрус силою 9 балів.
2. Меч довелося вкоротити
За однією з київських легенд, Київський митрополит при будівництві монумента наполягав на тому, щоб скульптура не була вищою за Велику Лаврську дзвіницю – мовляв, зброя не може бути вищою за хрест. Після цього було вирішено вкоротити меч скульптури, щоб він став нижчим за верхівку дзвіниці на 12 метрів. Однак архітектори стверджують, що це зроблено для архітектурної рівноваги між спорудами колишнього музею Великої Вітчизняної війни та Лаври.
До речі, частина радянської символіки на монументі все ж таки залишилася: рукоять меча, який тримає в руці Батьківщина-Мати, прикрашена зірками.
3. Статуя могла бути золотою
Будівництво пам'ятника почалося 1972 року. Проектував монумент знаменитий радянський скульптор Євген Вучетіч. Який незадовго до того збудував монумент "Батьківщина-мати кличе" у Волгограді на Мамаєвому кургані.
Батьківщина-мати у Волгограді
Спочатку передбачалося покрити монумент сусальним золотом, проте пізніше від цієї ідеї відмовилися. Металевий каркас був виконаний із нержавіючої сталі виробництва "Запоріжсталі". Сталеву обшивку статуї зварили спеціалісти Інституту електрозварювання імені Патона з листів розміром 50×50 см завтовшки 1,5 мм. Сумарна довжина швів становила близько 30 км. Інститут Патона також давав рекомендації щодо зварювання елементів із нержавіючої сталі окремими блоками-секціями вагою 25—30 тонн. Батьківщина-Мати стала першим у світі монументом із сталі, виготовленим методом зварювання.
Спочатку передбачалося, що на постаменті височітиме 80-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти мав би текти у Дніпро водоспад, з обох боків якого були б скульптурні групи, що зображують форсування Дніпра бійцями Червоної армії. Однак після смерті скульптора Євгена Вучетича роботу над монументом очолив український скульптор Василь Бородай, за якого композиція зазнала значних змін і набула того виду, в якому монумент і був відкритий.
Мало хто знає, що фігура жінки символізує не лише перемогу. Вона – своєрідний пам'ятник видатній українській скульпторці Галині Кальченко, яка померла в 49 років від раку. Василь Бородай неодноразово розповідав, що особі Батьківщини-Матері навмисно надав рис талановитій колегі. Щоправда, ніс скульптури довелося подовжити, інакше знизу виглядав би сплюснутим.
4. Курйози під час відкриття
Батьківщина-Мати була встановлена у Києві в 1981 році на День Перемоги 9 травня. Урочисто відкривав музей літній генсек Леонід Брежнєв, а також глави союзних республік та урядовці СРСР.
Режисер-постановник урочистої церемонії Лев Силаєв пізніше згадував, що під час приїзду Брежнєва сталося кілька курйозних моментів.
Так, на вокзалі сильний порив вітру закинув килимову доріжку Брежнєву на голову, від чого ледь не впав.
Наприкінці церемонії стався ще один курйозний випадок: організатори не змогли знайти аеростат, який увечері під "акомпанемент" феєрверків мав піднімати величезний портрет Леніна на червоному полотні над українською столицею.
Натомість вони роздобули метеозонд із білої блискучої гуми. І коли в кульмінаційний момент прожектори замість прапора із зображенням Леніна вихопили із темряви білий довгий балон, який викликав однозначні асоціації, публіку охопив сміх. Усміхнувся навіть Брежнєв.
5. Ребрендинг Батьківщини-Матері
Після проголошення незалежності України 1991 року почала обговорюватися тема "декомунізації" скульптури. Проте аж до 2014 року це було дуже млявим обговорення і до конкретики не доходило. Пам'ятник вважався символом "перемоги у Великій Вітчизняній війні" (саме під такою назвою День Перемоги 9 травня відзначався в Україні до 2015 року), а тому багатьом здавалося логічним, що на монументі зберігається герб країни, яка у війні перемогла.
Однак після Майдану 2014 року, анексії Криму та війни на Донбасі, ситуація почала змінюватися. "День перемоги у Великій Вітчизняній війні" у 2015 році в Україні був офіційно перейменований на "День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні". Було прийнято закон про декомунізацію і розпочалася дискусія, що робити з гербом.
Висловлювалися різні варіанти. Наприклад, головний архітектор Києва Сергій Целовальник у 2015 році взагалі запропонував демонтувати Батьківщину-Мати. Тодішній директор Інституту національної пам'яті України Володимир В'ятрович пропонував залишити щит у руці "Батьківщини-матері" без символіки. Але пізніше став прихильником ідеї помітити його на Тризубі.
Але далі за розмови справа тоді не йшла. Та й у суспільстві до подібних ідей було ще далеко неоднозначне ставлення.
І лише після початку повномасштабного вторгнення до РФ, до вирішення питання підступили впритул.
У липні 2022 року пройшло опитування у "Діє" про майбутнє символіки на щиті монумента. Найбільшу кількість голосів (85%) набрав варіант замінити Тризубом.
А ще через рік – у липні 2023 року, розпочато демонтаж герба СРСР.
Крім того, сам монумент "Батьківщина-мати" хочуть перейменувати - на "Україна-мати". Національний музей історії України у Другій Світовій війні також планують перейменувати – у Музей війни за незалежність. Відповідне рішення ухвалила вчена рада музею і вже направила запит до Мінкульту, повідомив гендиректор музею Юрій Савчук.
Нова назва має відображати боротьбу України за незалежність протягом 20 та 21 століть: від прийняття Четвертого універсалу Української Центральної Ради у 1918 році, який проголошував незалежність Української Народної Республіки, до сьогодні, включаючи нинішню війну.
Виконувач обов'язків міністра культури Ростислав Карандєєв заявив, що демонтування елементів з монумента Батьківщина-Мати зберігатиметься в музеї історії України у Другій Світовій війні.
Щоправда, ребрендинг пройшов не без проблем. Так, Мінкульт забракував сталь, надану "Запоріжсталлю" для виготовлення тризуба на щит монумента "Батьківщина-мати" (нагадаємо, саме на цьому заводі вироблялася сталь, з якої скульптура була виготовлена спочатку).
У відомстві заявили, що матеріал не відповідає технічним вимогам, тому що він має бути ідентичним тому, з якого виготовили сам монумент.
"Надана комбінатом сталь має різну товщину, що може змінити вагу всієї конструкції. Крім того, матеріал з комбінату мав значну кількість пошкоджень, що ускладнило б і уповільнило підготовчі роботи", - йдеться у повідомленні.
Як заявив "Країні" автор Тризуба скульптор Олексій Пергаменщик, "Запоріжсталь" надала "сталь абсолютно не такого кольору і не такої товщини. У них вона 1,7 міліметра, а потрібно 1,5. При цьому, у них вона ще й різна товщині та похибки є, а коли є ця різниця — криво виходить, і відповідно вага тризуба була б більшою, ніж радянський герб, який демонтують, крім того, сталь має бути світлою, а в них вона була якась сіра. використовували, відклали та купили бельгійський метал. Він ідеально рівний і з ним приємно працювати".
А тому вирішено використати європейський метал. Заявлено, що на ціну проекту це ніяк не вплине – 28 млн. гривень. Ці гроші будуть не від бюджету, а від донорів та меценатів.
"Запоріжсталь" не погодилася з рішенням Мінкульту забракувати її продукцію для виробництва тризубця монумента "Батьківщина-Мати". "Запоріжсталь" заявляє, що виконала всі вимоги Мінкульту за типом та якістю сталі та при передачі продукції до них претензій не було.
Також у суспільстві викликало дискусію взагалі необхідність витрат у воєнний час на зміну символів (нехай і приватно). "Не краще було б відправити ці гроші на допомогу армії?" - питали критики цього рішення. Мінкульт на чолі з тоді ще міністром Олександром Ткаченком наполягав на необхідності зміни герба, заявляючи про важливе ідеологічне значення цієї дії під час війни.
Так чи інакше, але ця критика била за політичними позиціями Ткаченка. І невдовзі він пішов у відставку, хоча безпосередньою причиною стало рішення виділити велику суму бюджетних грошей на серіал про агробарона з Дніпропетровської області.
Але на перебіг робіт зі зміни герба це вже не вплинуло. Їх вирішили довести остаточно.
