Ставки за вкладами у гривні можуть перестати зростати

Національний банк намагається допомогти Міністерству фінансів якомога більше позичити коштів на внутрішньому борговому ринку — через розміщення його облігацій внутрішньої держпозики.

2022 року держоблігації не мали великого попиту у банків, тому латати дірки в українському держбюджеті доводилося за рахунок прямої емісії гривні. Боргові папери уряду купував НБУ, і надрукував таким чином 400 млрд грн, прискорюючи інфляцію та девальвацію гривні.

2023 року Нацбанк пообіцяв МВФ утриматися від прямої емісії через ОВДП. Тому зараз робить все, щоб держоблігації купували інші — насамперед банки. Сьогодні під це було ухвалено нове рішення.

26 січня правління НБУ заявило про підвищення з 11 лютого вимог щодо обов'язкових резервів під поточні рахунки (до запитання) ще на 5%. Регулятор вже підвищував резерви під поточні рахунки у грудні 2022 року на 5%, і зараз зробив це знову, з тим самим кроком. Тепер резерви зростуть так:

  • з 15% до 20% - під кошти на валютних рахунках;
  • з 5% до 10% - під кошти на гривневих рахунках (розміщені на певний термін).

Також регулятор заявив про підвищення додатково з 11 березня 2023 року на 10% нормативів резервування на поточних рахунках населення у гривні та доларі. На цю частину резервів не поширюватиметься покриття за рахунок ОВДП, щоб банки активніше залучали кошти на депозитні рахунки, які відкриваються на обумовлені терміни.

Загалом же резервні вимоги посилюються, щоб підштовхнути інтерес банків до ОВДП Мінфіну. Адже з січня 2023 року НБУ дозволив банкам формувати до 50% саме в обраних держоблігаціях: тих, що входять до його бенчмарку, — це спеціально обрані папери, які підбирає не так Національний банк, як Міністерство фінансів. Держоблігації вигідніше для фінансистів, ніж заморожувати (резервувати) у живих грошах — за ними Нацбанк не нараховує жодних відсотків і нічого не можна не заробити. А уряд за своїми паперами пропонує дохідність, яка останнім часом зросла з 14% до 19,75% річних. Рівень 19,75% було зафіксовано цього тижня.

НБУ робить все, щоб допомогти Мінфіну із продажами ОВДП. Звідси і рішення щодо резервів в урядових паперах, що стимулюють їх продаж. А Кабмін у відповідь погоджується на подорожчання свого держборгу, проти якого виступав тривалий час.

На українцях, які тримають заощадження в іноземній валюті, посилення вимог щодо резервів може позначитися негативно. Адже зростуть витрати банків з обслуговування цих рахунків — фінансистам доведеться заморожувати 20% від коштів, що залучаються в гривні, і ця валюта не працюватиме.

Банкіри вже думають, як перекласти витрати на вкладників. На даний момент вони розглядають два варіанти.

"Банки або ще сильніше опустять ставки за вкладами в доларі/євро, або піднімуть вартість обслуговування цих рахунків - карткових або депозитних. З'являться додаткові комісії. Також можуть з'явитися негативні процентні ставки, наприклад, не 0-0,5% річних, а мінус " 1%. Це означає, що людині не просто не заплатять за те, що вона принесла валюту на рахунки, з неї ще спишуть гроші. Щоб вона заплатила за розміщення коштів банку. Якщо це станеться — може статися відтік коштів з валютних рахунків", - Розповів "Країні" голова правління одного з банків.

Також він вважає, що перестануть зростати ставки за вкладами у гривні.

При тому, що з початку 2023 року вони вже зменшились у середньому на 0,3-0,5% річних, за інформацією Нацбанку (вклади у гривнях):

  • до 11,46% річних - на 3 місяці;
  • до 12,46% річних - на 6 місяців;
  • до 12,90% річних - на 12 місяців.

Раніше ми публікували дослідження Нацбанку, що український бізнес очікує на девальвацію до 42,59 гривень за долар та інфляцію 23%.

"Страна" аналізувала, що буде з курсом гривні у 2023 році.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися