Китай оприлюднив свій мирний план завершення війни в Україні. Ми вже детально розбирали його положення.
Якщо коротко, то, незважаючи на нейтральні формулювання та заклики поважати суверенітет і територіальну цілісність країн та статут ООН, він має на увазі скасування всього, що практикує і до чого закликає Захід:
- початок переговорів без виведення російських військ;
- ігнорування питання повоєнних кордонів;
- натяк на припинення постачання зброї Україні та оголошення її нейтралітету;
- прямий діалог Києва та Москви;
- скасування санкцій.
Поки що позитивно на цей план відреагувала лише Москва. Україна загалом позитивно оцінила бажання Китаю наблизити завершення війни, але розкритикувала його тісні зв'язки з Москвою. Захід був скептично налаштований до китайського плану ще до його публікації та залишився на таких позиціях і після.
"Страна" розбирається, як на китайську ініціативу відреагували у світі.
Україна
В Офісі президента розкритикували мирний план Китаю. Першим із команди Володимира Зеленського із заявою виступив радник Офісу президента Михайло Подоляк.
"Будь-який "мирний план", що передбачає тільки «припинення вогню» і, як наслідок, нову лінію поділу і продовження окупації території України – це не про мир, а про заморожування війни, програш України, наступні етапи російського геноциду. Позиція України відома: виведення російських військ до кордонів 1991 року", - написав Подоляк у Twitter.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вказав на відсутність у запропонованому плані пунктів про виведення військ РФ із території України.
"Вони, незважаючи на те, що заявляють про необхідність поваги до суверенітету кожної країни, ніде не вказують на те, що потрібно виводити війська за кордон України. Тобто немає такого пункту взагалі", - заявив Арахамія в ефірі телемарафону.
Також він наголосив, що напередодні Китай утримався під час голосування за резолюцію ООН за українською формулою світу.
Арахамія вважає це знаком того, що Пекін хоче підігравати російську версію переговорів.
"Тобто (Китай) хоче, щоб ми вже сідали за стіл переговорів і про щось домовлялися, поки російські танки вбиватимуть наших громадян. Це неприйнятна позиція", - заявив він.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко назвав план Китаю "набором декларативних пустих гасел, не підкріплених конкретикою і механізмами реалізації".
"Причому деякі з цих гасел є навіть шкідливими, типу "припинити односторонні санкції". Дуже нагадує лицемірну радянську риторику «боротьби за мир». Це не «мирний план», а провокаційна пропагандистська акція КНР. Питання в тому, на що ця акція спрямована? Але явно не на те, щоб досягти справжнього і справедливого миру на основі міжнародного права", - заявив народний депутат.
Тимчасовий повірений у справах України у Китаї Жанна Лещинська хоч і назвала документ "хорошим знаком", але по суті його розкритикувала.
"Китай має зробити все, що в його силах, щоб зупинити війну та відновити мир в Україні, а також закликати Росію вивести свої війська. У нейтралітеті Китай має розмовляти з обома сторонами: Росією та Україною, і тепер ми бачимо, що Китай не розмовляє з Україною", — заявила Лещинська, зазначивши, що перед публікацією документа з Києвом не консультувалися.Росія
Росія
Перші реакції на документ із Москви йдуть позитивні. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ у міжнародних справах Олексій Чепа заявив, що запропонований Китаєм план схожий на ті вимоги, які озвучувала РФ перед вторгненням, і продиктований побоюваннями Пекіна за його власну безпеку через ситуацію з Тайванем.
"Я вважаю, що це дуже вивірений документ, який відповідає всім прийнятим нормам міжнародного права і який має бути гарантований правами та обов'язками, декларованими ООН. Важко буде комусь не враховувати думку Китаю щодо можливості врегулювання цього конфлікту. Багато які з цих вимог випливають з тих гарантій безпеки, про які ми заявляли наприкінці 2021 року", - сказав Чепа.
Підтримав документ і віце-спікер Ради Федерації РФ Костянтин Косачов.
"Китайський план мирного врегулювання українського конфлікту добрий усім тим, чим він відрізняється від так званого "плану Зеленського". А відмінності практично в кожному пункті", - заявив Косачов.
НАТО
Генсек Альянсу Йенс Столтенберг відкинув не тільки сам план Китаю, а й загалом правомірність його ініціатив, враховуючи близькість із Москвою.
"Що стосується запропонованих Китаєм принципів. Насамперед до Китаю немає великої довіри, оскільки вони не змогли засудити вторгнення Росії. І вони підписали угоду про безлімітну дружбу з Росією перед вторгненням", - сказав Столтенберг на прес-конференції у Таллінні.
США
Подібну думку ще напередодні оприлюднення плану озвучував офіційний представник Держдепу Нед Прайс. Він заявив, що у Вашингтона "є підстави для скепсису" щодо ініціатив Пекіна, через його прагнення зберегти нейтралітет у конфлікті і контактів із Москвою. Зокрема, він зазначив, що днями голова китайської дипломатії Ван І літав до Москви, але не відвідав Київ.
"Тому ми скептично ставимося до ідеї про те, що дана пропозиція відіграє конструктивну роль", - заявив Прайс.
А після публікації радник із національної безпеки Білого дому Джейк Салліван заявив, що війна "може закінчитися завтра, якщо Росія припинить нападати на Україну та виведе свої війська".
"Моя перша реакція на це полягає в тому, що це може зупинитися на першому пункті, який полягає у повазі до суверенітету всіх націй. Україна не нападала на Росію. НАТО не нападало на Росію. США не нападали на Росію. Це була війна вибору, яку вів Путін", - заявив Салліван у коментарі CNN.
Євросоюз
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн також висловила скепсис щодо позиції Китаю з огляду на те, що він "зайняв сторону", і зазначила, що Пекін поширив лише деякі принципи, а не "мирний план" з конкретними методами припинення бойових дій.
"Треба дивитися на це на специфічному тлі - це тло підписання угоди про безлімітну дружбу з Росією. Ми розглянемо запропоновані Китаєм принципи, але ми розглядатимемо їх на тлі дружби з Росією", - заявила фон дер Ляйєн.
А президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що "участь Заходу у плані Китаю під питанням".
