В Україні – рекордна повінь.
Країну буквально заливає. За повідомленням Укргідрометцентру, у столиці та трьох районах Київської області (Вишгородському. Броварському, Бориспільському) очікується затоплення територій у заплаві Дніпра. Під водою опинилася частина столичного парку Наталка на Оболоні. Там, де раніше були пішохідні доріжки, наразі плавають качки, а дерева на набережній стоять у воді.
Пік повеней очікується 22 квітня, можлива евакуація населення.
Через повінь відсутнє транспортне сполучення з деякими населеними пунктами Чернігівської області.
На Житомирщині – зруйновано греблі, розмито переправи, у багатьох селах підтоплено житлові будинки. Місцева річка Ірша пробила собі нове русло, через що практично повністю затопило кар'єр. А через зруйновану переправу жителі сіл Радча та Нова Радна можуть потрапити до Коростеня лише однією дорогою – через Овруч.
У Малині, щоб потрапити з однієї частини міста до іншої, потрібно робити гак в 30 кілометрів через сусідні села. На відновлення переправи з резервного фонду вже виділили чотири мільйони гривень.
У Кіровоградській області підтоплено частину Світловодського району, рівень води у Кременчуцькому водосховищі вимірюють кожні дві години.
Масштабні затоплення також у Черкаській, Рівненській, Волинській областях.
Причин "великої води" кілька.
Головні з них – природні. Ще із зими на Дніпровському каскаді спостерігалася незвичайна повінь. Тоді це допомогло наростити генерацію на ГЕС і перекрити дефіцит електроенергії, який виник після ударів росіян українською енергосистемою. Але зараз ситуацію помітно посилили рекордні опади – Україну заливає дощами. Так само як і сусідню Білорусь, де повінь почалася ще раніше.
"Велика вода" загрожує чималими збитками. На ліквідацію наслідків повені знадобляться сотні мільйонів. Окрім того, під загрозою майбутній урожай. За даними ДСНС, залило понад 9 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. І це крім городів, що пішли під воду. У затоплених районах овочів та ягід зберуть менше, а ціни на них можуть зрости, – прогнозують експерти.
Розбиралися, чому Україну заливає і які будуть наслідки.
"Маленька Венеція" на Черкащині та "помаранчевий" рівень небезпеки у Києві
Україну заливає водою. У кількох регіонах країни – Волинській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Рівненській Полтавській областях – рекордне за останнє десятиліття весняне повінь. Розлилися Дніпро, Десна, Прип'ять, Західний Буг. Вода може підніматися до травня.
Село Хрещатик біля Чернігова перетворилося на маленьку Венецію. Люди пересуваються вулицями човнами, а домашню живність довелося евакуювати. В Іванкові розмило дамбу, у Малині довелося розібрати переправу, щоб її не розмило водою, і тепер, щоб дістатися з однієї частини міста до іншої доводиться робити гак в 30 кілометрів через сусідні села.
У Києві під воду пішла частина парку Наталка на Оболоні. Там, де ще недавно набережною прогулювалися пішоходи, зараз плавають дикі качки. Підтоплено також Гідропарк, парк "Муромець", Труханів острів, Корчувате, дачі на Осокорках.
За повідомленням Київської міської адміністрації, у столиці – другий, "помаранчевий" рівень гідрологічної небезпеки.
19 квітня у Києві проведуть навчання з відпрацювання аварійно-рятувальних робіт під час повені.
Рівень води у Дніпрі станом на 18 квітня трохи зменшився (вода спала на 7 сантиметрів), але все одно залишається високим – 600 сантиметрів. При цьому критичний рівень – понад 800 сантиметрів.
Але невелике зниження рівня води може виявитися тимчасовим.
У КМДА попередили, що пік повені - ще попереду. Він очікується на 22 квітня. Можливе подальше підтоплення Труханова острова, Гідропарку, дач на Воскресенських та Русанівських садах, Осокорках, Позняках та Вишеньках, - заявили у КМДА. При цьому, як повідомляє столична влада, очікуваний максимальний рівень повені в Дніпрі не несе загрози житловим масивам та промисловим об'єктам Києва.
У Київській області максимальний приплив води у Дніпрі прогнозують на другу половину квітня, через що в регіоні триватимуть масштабні підтоплення, – повідомили у Київській обласній військовій адміністрації. Влада відпрацьовує алгоритм дій на випадок підняття води до критичних позначок. До нього входять, зокрема, формування запасів ПММ, будівельних та сипких матеріалів, контроль якості питної води. Не виключається евакуація населення. У селі Погреби Броварського району, яке затопило через розлив Десни, багатьом людям вже довелося залишити свої будинки.
Загалом, за даними ДСНС, у зоні підтоплень – близько 1500 домогосподарств. Найбільше – у Чернігівській та Кіровоградській областях (474 та 323 відповідно), на Київщині – 210, Полтавщині – 330 тощо. За 30 населеними пунктами Чернігівської та Київської областей порушено транспортне сполучення, а у Дніпропетровській, Волинській, Рівненській, Черкаській, Полтавській областях залило понад 9 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
При цьому, як зазначили у ДСНС, до 17 квітня зафіксовано зниження темпів підвищення рівня води у річках на півночі країни.
Водночас вода все ще продовжує прибувати.
Дощі, війна, видобуток бурштину
Як повідомили в "Укргідроенерго", цього року рівень води майже на метр перевищує торішні показники. Паводок почався ще взимку. І тоді це дозволило активізувати генерацію на ГЕС, що стало для країни рятуванням від блекаутів.
Потім на зміну зимовому паводку прийшла весняна повінь.
"Подібне явище відбувається раз на десять років. Велика вода була також навесні 2013 року", - зазначають в "Укргідроенерго".
Гідроенергетики проводять скидання води через ГЕС на Дніпрі та Дністрі, але загалом повінь дозволяє й надалі забезпечувати активну генерацію. Тобто побоювання експертів, що навесні вода "закінчиться", і це негативно позначиться на роботі ГЕС, не виправдалися.
Причин нинішньої повені кілька.
Перша – природна. Експерти "Укргідроенерго" говорять про підвищення рівня підземних вод та рекордні опади. Збіг цих двох факторів і приніс в Україну "велику воду".
У своєму звіті Державне агентство водних ресурсів дає такий розклад щодо ситуації з повінь.
Дощова погода у Карпатах та танення снігу спровокували формування кількох хвиль паводку на Дністрі та його притоках, річках Закарпаття (у басейні річки Тиса), Пруту та Західного Бугу, починаючи з другої половини березня та до квітня. Нині цих річках спостерігається спад води.
Дніпровським каскадом - рівень його заповнення наближається - близько 96%, що дозволить забезпечити виробництво електроенергії на ГЕС і "підтримка водності", коли почнеться спад рівня води в річках.
"Рівні води на Каховському водосховищі (перебуває на захопленій росіянами території - Ред. ) неможливо регулювати, але за рахунок водопілля та скидів води з розташованих вище (за Дніпровським каскадом - Ред. ) водосховищ вдалося підвищити рівень води вище за критичний (нагадаємо, раніше росіяни активно зливали воду на Каховському водосховищі – Ред. ).
Як повідомляють у Держагентстві водних ресурсів, 17-19 квітня на Верхньому Дніпрі сформується максимальний рівень весняного водопілля, і можливе початкове затоплення житлових будинків, зокрема біля Чернігова, що відповідає третьому, червоному рівню небезпеки. На Десні в межах Чернігівської області продовжує прибувати вода на 2-15 сантиметрів на добу, а це означає, що і далі затоплюватиме населені пункти та розмиватиме дороги.
Друга причина – війна. Деякі екологи висунули версію, що через бойові дії йде викид у повітря хімічних речовин та сажі. І це нібито посилює тенденцію глобального потепління та кліматичних змін, які в Україні спостерігалися й раніше. Втім, щодо цього питання однозначної думки немає. У Громадській організації "Екосенс" наголосили, що "військові викиди", безумовно, є.
"Але їх вплив на тенденції глобального потепління незначний. Все ж таки більший вплив на повінь справили природні явища, насамперед, велика кількість опадів", - пояснили "Країні" в Екосенсі.
Третя причина – "рукотворна".
Гідролог, екс-заступник міністра із захисту довкілля Михайло Хорев каже, що останніми роками через порівняно теплі зими та невелику кількість опадів Україна практично забула, що таке "велика вода". Через це всі "розслабилися" та під забудову пішли прибережні зони навіть у межах "червоних ліній". А аграрії активно пускали в оборони заплавні землі.
Все це зараз накриває водою насамперед.
Експерти також кажуть, що є питання щодо технічного стану багатьох гідротехнічних об'єктів.
"У басейні Сіверського Дінця 4 квітня сталося НП - велика кількість опадів спровокувала стрімке піднесення води та пошкодження гідротехнічної споруди на річці бичок у селі Городещино Краматорської територіальної громади Донецької області. Це водосховище має обсяг при нормальному рівні 2,35 млн кубічних м, площа - 75 гектар. Відбулося нерегульоване скидання води, було затоплено 260 домоволодінь. За даними інвентаризації водних об'єктів 2021 року, гідротехнічна споруда була в незадовільному стані.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко каже, що є порушення гідротехнологічного режиму річкою Дніпро, через що центром русла вже з'явилися острови, які затримують відтік води.
"Київське водосховище почало скидати воду, а нижче Дніпро не готове її прийняти. Гідронамив і намив піску порушують русло, з'являються острови прямо по його центру, що затримує течію", - зазначила Тимочко в ефірі телемарафону.
Така ситуація, за її словами, на багатьох річках. Наприклад, реагуючи на петицію мешканців Корсунь-Шевченкового з приводу стану річки Росі, профільне міністерство розпочало перевірку та виявило десятки незаконних водокористувачів та гідротехнічних споруд, несанкціоновано відведені "рукави" та озера. Є питання також щодо міні-ГЕС, які буквально зупинили перебіг Росі на окремих ділянках.
Повені сприяє також знищення торфовищ (торф як губка вбирає "зайву" воду), і неконтрольований видобуток бурштину. А у великих містах, зокрема, у Києві справлятися з "великою водою" не дозволяють забиті зливи та каналізації.
Збитки та удар по врожаю
Екологи кажуть, що жодної катастрофи для екології через рекордну повінь не буде. Більш небезпечний зворотний процес - "догляд" води з річок та посухи.
Водночас, "велика вода" - це ще й великі гроші на ліквідацію наслідків затоплень. Точної суми - скільки Україні коштуватиме нинішня рекордна повінь, немає. Але у будь-якому разі це, як мінімум, сотні мільйонів. Наприклад, раніше, коли паводки накривали окремі регіони, збитки оцінювалися в 50-150 млн. гривень по одній області. Скажімо, 2020 року, під час паводку в Закарпатській області, було завдано збитків на 125 млн гривень. Хоча масштаби того стихійного лиха не йдуть у жодне порівняння з нинішніми. Було підтоплено 136 домогосподарств у 12 населених пунктах, зруйновано кілька мостів та близько 6 кілометрів доріг.
"Повінь поки не закінчилася, про розмір шкоди рано говорити. Але в будь-якому випадку вона буде чималою. Хоча цифри не співставні з тими збитками, які завдає війна. І тому для нас зараз збитки від "великої води" все одно - не на першому плані "Хоча, зрозуміло, що доведеться виділяти і бюджету кошти на ліквідацію наслідків. З іншого боку, є і плюси. Зокрема, "розгін" водної генерації, що дозволяє Україні нарощувати експорт електроенергії", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
Окреме питання – як "велика вода" позначиться на агросекторі. За даними ДСНС, на даний момент підтоплено близько 9 тисяч гектарів сільгоспземель. Це невеликий відсоток у загальному масиві, тому особливої шкоди для майбутнього врожаю не повинно бути, — каже Пензін.
Інша ситуація у "городньому" сегменті. Грядки, що пішли під воду, більше придатні зараз для вирощування рису, ніж овочів, - жартують експерти. Під загрозою може опинитися врожай ранніх овочів та ягід (наприклад, полуниці) у найбільш постраждалих регіонах. Якби йшлося про мирний час, коли постачання овочів забезпечували південні області, зокрема, Херсонщина, дефіциту продукції через повені ніхто б і не помітив.
Але зараз ситуація інша - з виробництва овочів і так великий спад, тому "городній" сегмент відіграє велику роль у забезпеченні місцевих ринків. А через брак продукції можливе додаткове зростання цін як мінімум на 10-15%, - вважають експерти.
