Аналізуємо підсумки 488 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Сьогодні міноборони України заявило про звільнення Рівнополя- села біля лінії фронту на Врем'євському виступі, за який з початку червня йдуть масштабні бої.
Тобто цей напрямок - на південь від Великої Новосілки - залишається найуспішнішим для українських військ, що наступають на південному фронті. І тут досить ясно проглядається основний задум - зрізати Врем'ївський виступ по лінії Левадне - Рівнополь - Макарівка, між якими ще залишаються "вкраплення" російських військ.
По карті " Інституту вивчення війни " видно, що бої на Времьевском виступі йдуть на відстані від основний лінії російських укріплень. Тобто якщо вдасться зрізати цей випуск, то українській армії для подальшого просування на південь доведеться штурмувати ці лінії укріплень.
На східному фронті ЗСУ, як заявила Ганна Маляр, протягом тижня українські війська мали тактичний успіх, але воювали також і в обороні.
"Ворог здійснював свій наступ на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямах. Там і зараз тривають важкі бої. За минулий тиждень на цих напрямках сталося близько 250 бойових зіткнень. Ворог намагався витіснити наші війська з позицій, але це йому не вдалося", – пише Маляр.
Водночас українські сили наприкінці тижня просунулися від 1 до 2 кілометрів біля Оріхово-Васильівки, Бахмута, Богданівки, Ягідного, Кліщеївки та Курдюмівки. Про звільнення конкретних населених пунктів на обох напрямках не повідомляється.
Командувач сухопутних військ Сирський опублікував сьогодні відео з операції на західному березі каналу Сіверський Донець - Донбас під Бахмутом біля Клещеївки, звідки ЗСУ, як учора повідомлялося, вибили росіян.
На захід - під Херсоном - відновилися бої в районі дач біля Антонівського мосту.
Російські телеграм-канали вчора повідомили про появу плацдарму ЗСУ на лівому березі Дніпра - біля підірваного Антонівського мосту під Херсоном.
Повідомляється, що українські загони знову закріпилися приблизно там, де про їхню присутність вперше йшлося ще у квітні.
Причому ще тоді звучали різні оцінки того, чи вважати це повноцінним плацдармом (західні військові експерти відповідали на це питання негативно. Та й за фактом про просування сил, що зачепилися за берег, з тих пір нічого не повідомлялося).
Тепер, як пишуть військові паблики РФ, після входження Дніпра у своє звичне русло військові ЗСУ з'явилися в районі дач знову. Вони пересуваються там на швидкісних човнах та отримують підкріплення з правого берега.
Повідомляється про зіткнення з російськими силами. Позначається, що на лівому березі є українська група чисельністю близько 50 осіб, корегувати удари на них заважають системи РЕБ, перекинуті на лівий берег. Від обстрілів гурт, як повідомляється, ховається під залишками Антонівського мосту.
Україна цієї інформації не підтверджувала, але вона вже активно поширюється українськими телеграм-каналами, які також пишуть про бої на лівому березі Дніпра.
При цьому призначена РФ "влада Херсонської області" заперечує, що українські військові зуміли закріпитися в районі дач (нібито ці спроби були припинені), але військові паблики продовжують наполягати на своєму. Вони пишуть, що вибити ЗСУ з-під мосту заважає артилерійський вогонь із правого берега Дніпра, а від обстрілів із лівого їх захищають опори мосту.
При цьому раніше повідомлялося, що з ділянки дач до позицій російських військ веде одна вузька дорога, а решта - заболочена територія, що ускладнює подальше розширення плацдарму.
Також сьогодні з'явилося відео із району Антонівського мосту. Судячи з цих кадрів, ЗСУ використовують міст як укриття для своїх вилазок, оскільки його не може зруйнувати артилерія. На відео легкомоторні човни швидко запливають за опори моста, а потім піхота перебіжками рухається у бік суші. Після цього видно перший приліт - далеко від місця висадки десанту.
Російські паблики пишуть, що такі вилазки ЗСУ відбуваються регулярно останніми днями на цій ділянці, особливо вночі.
Вони стверджують, що під мостом українські військові вже навіть облаштували укриття, а роботу FPV дронів-камікадзе пригнічують станціями РЕБ.
Щодо ходу українського контрнаступу продовжують надходити різнорідні оцінки західної влади та аналітиків.
Україна стикається з труднощами під час контрнаступу, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен в ефірі CNN. При цьому, за його словами, у Києва "є чіткий план", і ЗСУ його дотримуються, проте "можуть знадобитися тижні та місяці, щоб військова стратегія України проявила себе".
Джерело The New York Times в уряді США було більш прямолінійним і назвало результати перших двох тижнів "протверезними", додавши: "Вони відстають від графіка". Інший чиновник сказав, що це було очікувано, враховуючи побудовані РФ зміцнення, тому робити висновки поки що рано.
Також видання аналізує підсумки застосування західної бронетехніки на фронті – яка мала стати козирем для контрнаступу ЗСУ.
NYT підтверджує втрату щонайменше 17 американських БМП Bradley українськими Збройними силами – це близько 15% від загальної кількості переданих раніше машин (113 одиниць).
При цьому, хоч як парадоксально, але ЗСУ успішніше наступали на тих ділянках, де було розгорнуто менше західної бронетехніки, і зупинилися там, де було багато "Леопардів" та "Бредлі", зазначає The New York Times.
Видання припускає, що західне озброєння було навмисно розгорнуто в районах, де російська оборона була надійнішою - звідси і її вищі втрати.
Пояснити такий феномен може ще й чинник місцевості. Там, де було розгорнуто західне озброєння, найближчі села, в яких можна сховатися в покинутих будинках і підвалах, знаходяться далі від фронту, ніж в інших місцях.
Мабуть, тому найбільш успішно ЗСУ просувалися південніше Великої Новосілки. А на південь від Орєхова штурм поки що зупинився.
Наразі, за словами американського чиновника, зараз ЗСУ у деяких дільницях зіткнення роблять паузи, щоб переоцінити, які тактики та методи прориву працюють найкраще.
Крім того, журналісти фіксують, що в окремих випадках до успіху приводила не лише техніка. Так, за даними NYT, звільнення П'ятихаток узагалі відбулося спонтанно.
"Солдати заявили, що їм було наказано наступати без західного важкого озброєння. Зайнявши село Лобкове, солдати виявили, що знаходяться досить близько до сусіднього села П'ятихатки, щоб почути гавкіт тутешніх собак. Солдат сказав, що неважко прослизнути, щоб повернути його, і це було зроблено минулого тижня", - пише видання.
Вночі Україною був черговий ракетний удар. На Одещині "Калібр" вразив складське приміщення, повідомило оперкомандування "Південь". При цьому було збито два "Калібри" та чотири "Шахіди". Атака наносилася під прикриттям грози та потужного шторму.
У Росії заявили, що удар завдався "за складами артилерійських боєприпасів, у тому числі доставлених в Україну із західних країн". Україна цього не підтверджувала.
Українські військові кажуть, що два останні тижні РФ намагається вразити українські аеродроми, щоб знищити авіацію, з якої здійснюються запуски британських далекобійних ракет.
"Це і Кропивницький, і Дніпро, буквально ця атака ракетами Х-22 Дніпром, і Старокостянтином. Але ж у Повітряних силах це чудово знають і розуміють. Є досвід ведення війни. Літаки, звичайно, розосереджені. Їх ховають, і вони продовжують виконувати завдання щодня", - повідомив в ефірі телемарафону речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
Плани на закінчення війни та переговори
Рейтингове агентство Fitch розглядає базовий сценарій щодо України, що війна триватиме до 2024 року.
Аналітики вважають, що Україна зараз має стратегічну військову перевагу. Однак у більшості сценаріїв можливого розвитку ситуації цього недостатньо для "рішучого досягнення мети".
Зважаючи на все, саме тому Захід та Київ активно ведуть дискусію щодо майбутньої архітектури гарантій для України – після закінчення війни.
Сьогодні Банкова знову озвучила своє бачення цього питання. Україна очікує на липневому саміті НАТО отримати запрошення до вступу за спрощеною процедурою, заявив голова ОПУ Андрій Єрмак.
"Ми розуміємо, що в умовах масштабної війни точну дату назвати неможливо. Але це стане можливо, якщо дозволить ситуація з безпекою. Ми хотіли б отримати абсолютно чіткий сигнал, який зафіксував би шлях України до членства в НАТО. Якщо зараз продовжувати політику відкритих дверей, ми дамо поганий сигнал Росії, що вона може продовжувати всі речі, які зараз творить в Україні щодня", - заявив Єрмак.
Він дає зрозуміти, що проти вступу України до НАТО виступає Німеччина та закликає її переглянути свою позицію.
"Німеччина може ухвалити історичне рішення. Ми готові продовжувати консультації, зустрічатися з нашими партнерами, якщо залишилися будь-які питання", - каже Єрмак.
Тобто Київ наполягає на обіцянці ухвалити Україну до Альянсу після завершення війни. Що дасть Україні зрозумілу мету, яку можна використовувати у внутрішньому порядку у разі неможливості виконання заявлених раніше цілей – звільнення всієї території у межах 1991 року.
Але в НАТО, як ми вже повідомляли, йдуть складні дискусії з цього приводу: частина ключових членів Альянсу на чолі зі США поки що проти прямих обіцянок вступу України. Припускаючи, мабуть, це лише посилить провоєнні тенденції в Москві і рішучість Кремля затягнути війну, щоб Україну не прийняли до Альянсу.
При цьому частина членів НАТО говорять про те, що потрібно пообіцяти Україні членство за спрощеною процедурою після закінчення війни, тобто солідаризуються в цьому питанні з Києвом.
Але якщо брати офіційні коментарі генсека блоку Столтенберга, то поки що таке рішення не прийнято, і основна лінія – спочатку Україна має перемогти, а там подивимося.
Паралельно точаться інші дискусії - про позицію країн "глобального Півдня", які не підтримали санкцій проти Росії. З ними провів консультації у столиці Данії голова Офісу президента Єрмак.
За підсумками цих консультацій німецькі ЗМІ почали писати про те, що мирні переговори щодо України можуть відбутися вже у липні. Так стверджує найбільший німецький громадський мовник ARD.
За інформацією видання, така перспектива обговорювалася на конференції за участю України, країн Заходу та "глобального півдня", яка відбулася напередодні в Данії.
"Основною метою було заручитися підтримкою країн, які досі були нейтральними або обережними, таких як Бразилія, Індія, Південна Африка та Китай. Цей крок розглядається як важливий крок на шляху мирних переговорів. За інформацією студії ARD у Брюсселі, офіційні переговори можуть відбутися вже у липні", - пише Тagesschau.
Reuters повідомляло, що на зустрічі було обговорено "основні принципи миру" в Україні.
Поки що це бачиться як спроба Києва та Заходу співвіднести свої позиції – світ на основі формули Зеленського – з пулом країн, які зберегли партнерські відносини з РФ. Зважаючи на все, йде підготовка до "Саміту світу", де, за раніше висловленим бажанням Зеленського, "глобальний Південь" зможе запропонувати зміни до української формули за всіма пунктами, окрім повного виведення російських військ.
Якщо країни "глобального Півдня" з'являться на саміт і внесуть свої корективи, то на світ може з'явитися "план Зеленського лайту". Його можуть запропонувати Росії вже від імені консолідованого співтовариства країн, включаючи і Захід, і Південь.
Але поки що це лише гіпотетична опція, і, наскільки вона реалістична - мабуть, і намагаються зрозуміти на Банковій, збираючи попередні консультації з "жителі півдня". Які, у свою чергу, їздять на регулярні переговори з Кремлем - і, не виключено, намагаються донести окремі його позиції своїм західним візаві, а також Україні.
Тому чи підтримають країни "глобального Півдня" план Зеленського та його ключовий пункт щодо необхідності виведення всіх російських військ - поки що незрозуміло.
"Вагнер", Білорусь та доля Пригожина
Сьогодні продовжувала розкручуватися тема щодо "Вагнера" у Білорусі.
Все почалося з того, що у суботу Пригожин погодився припинити заколот та виїхати до Білорусі.
Що відразу дало ґрунт для чуток про те, що туди ж поїдуть і "вагнерівці", які, можливо, підуть в атаку на Київ.
Сьогодні в НАТО заявили, що також бачать якісь ризики. Генсек Альянсу Йєнс Столтенберг сказав, що у блоці уважно спостерігають за "потенційною передислокацією" найманців до Білорусі та "готові швидко реагувати". У Польщі та Литві у свою чергу висловили стурбованість та повідомили, що почнуть ще сильніше зміцнювати кордон з Білоруссю.
Сьогодні ж пішли чутки, що у Білорусі почали будувати табори для розміщення "вагнерівців". Про це повідомило російське видання "Верстка".
За його даними, будівництво першого табору, розрахованого на 8 тисяч бійців, в Осиповичах Могилівської області (200 км від кордону з Україною) планують завершити вже до завтрашнього обіду. Площа буде 24 тисячі квадратних метрів. І таких таборів буде кілька.
Але згодом білоруські опозиційні ЗМІ цю інформацію спростували.
Міркування про те, що "вагнерівці" можуть вдарити з Білорусі по Україні або виконувати інші завдання в цій країні, спочатку викликали скепсис.
Складно було уявити собі, що російська влада знову почне відроджувати і озброювати "Вагнер" навіть на території Білорусі - після спроби заколоту, що мало не поставив під загрозу саме існування Росії. Навпаки, за логікою, російська влада повинна була бути зацікавлена в максимально швидкому розформуванні "Вагнера" як потенційного вогнища бунту та включенні його найманців до лав регулярної армії.
Але сьогодні надійшла інформація про те, що "Вагнер", який влаштував заколот і вбив під час нього мінімум 15 російських військових, знову почав набір найманців у низці міст РФ, а в самій ПВК заявили, що "організація працює штатно".
Втім, зазначимо, що інформацію про переміщення "вагнерівців" до Білорусі поки що взагалі ніяк не підтверджено. І вона може бути вкиданням для того, щоб змусити українське командування перекинути війська на кордон з Білоруссю.
Але загалом поки що ситуація навколо "вагнерівців" виглядає досить двозначно - їх начебто оголосили заколотниками, але при цьому в їхні лави продовжують набір. Теоретично, звичайно, можна припустити, що "вагнерівцям" запропонували "викупити свою провину кров'ю", відправивши їх в атаку на Київ із Білорусі. Однак це можливо, тільки якщо вони свою вину визнали б, покаялися в скоєному, підтвердили б свою повну лояльність Путіну і поклялися більше не бунтувати і "зраду" не сіяти.
Однак, судячи з сьогоднішнього виступу Пригожина, який вперше після провалу заколоту вийшов на зв'язок, це не так.
Жодного каяття в організації бунту в його словах не було.
Пригожин повторив версію про нібито завданий удару по табору (яка, як ми вже писали, є швидше за все брехливою).
Похвалився тим, що за час заколоту пройшов більшу відстань, ніж російська армія з 24 лютого 2022 року. Знову повторив свої звинувачення на адресу Міністерства оборони РФ. І сказав, що погодився із пропозицією Олександра Лукашенка виїхати до Білорусі, щоб "не пролилася кров".
Чим далі він займатиметься і що далі буде з ПВК "Вагнер", Пригожин не сказав. Де він також не повідомив (сьогодні опозиційні білоруські ЗМІ повідомили, що він уже переїхав до Мінська і нібито був помічений у готелі Green City, але фото- та відео підтверджень цьому немає).
Загалом, Пригожин, зважаючи на все, готується продовжити роботу з розхитування ситуації в РФ. Якщо, звичайно, російська влада цю роботу швидко не припинить. Але поки не припиняють. Не виключено, що через фактор міжкланових розбірок в оточенні Путіна, про які ми писали тут.
З іншого боку, якщо Пригожин справді поїхав до Лукашенка, а "вагнерівці" до "тилових таборів", а звідти, можливо, потім теж до Білорусі, то нейтралізувати і самого Пригожина, і його прихильників у Росії Путін має всі можливості. Заколот Пригожина показав, що не користується підтримкою ні суспільства, ні еліт, ні армії. А тому російське суспільство, яке дуже боїться нової смути, схвалить заходи будь-якої жорсткості проти Пригожина та його групи підтримки, а також проти його "даху" серед веж Кремля (якщо така є). Тим більше, що переналаштувати політику пригожинського пулу телеграм-каналів (це сьогодні основний його канал комунікацій), щоб вони не згадували про нього окрім як у негативному контексті, Кремлю просто - багато їхніх адмін перебувають у Росії.
Але якщо Пригожин і "вагнерівці" й надалі розганятимуть "зраду", а Путін не вживатиме жодних заходів, то це вже може бути сприйнято суспільством як нічим не зрозумілий прояв слабкості. І дуже сильно вдарить по авторитету і Путіна, і всієї вертикалі російської влади.
