Вчора ввечері Україна знову атакувала російське судно у Чорному морі – цього разу цивільне.
Якщо напередодні під удар морських надводних дронів потрапив великий десантний корабель "Оленьогірський гірник", то сьогодні – нафтовий танкер Sig.
Як і БДК, танкер не потонув, і, мабуть, буде відновлено. Тобто пошкодження завдано не фатальних. Хоча, швидше за все, основну роль у цьому відіграла близькість від морських баз РФ, куди змогли відбуксувати постраждалі судна.
Але ці атаки, схоже, створюють якусь нову реальність в акваторії Чорного моря, дуже ускладнюючи вже не лише військове, а й цивільне судноплавство в портах РФ.
Дані дії виглядають як відповідь України на вихід Росії із зернової угоди та на морську блокаду портів України - разом із ударами по них.
До чого призведе відкриття нового - морського - фронту у російсько-українській війні, розбиралася "Країна".
Що сталося з танкером
Вчора ввечері російські телеграм-канали повідомили про передбачувану поразку танкера Sig на південь від Керченського мосту. Міст був офіційно перекритий.
У Мережі з'явився аудіозапис радіограми з танкера про пошкодження. З нього випливає, що вибух стався у машинному відділенні, він підтоплений, сам танкер на плаву, але йти самостійно не може.
Також паблики писали, що танкер був порожній - тобто без палива чи іншого товару. Що підтверджувалося і відсутністю кадрів із пожежею та задимленням.
Пізніше російська влада підтвердила удар надводним дроном цим кораблем. "Група рятувальників вирушила з Новоросійська в район Керченської протоки, де, як повідомили ЗМІ, відбулася атака безпілотника танкером", - заявили в Морському рятувальному підцентрі Тамані.
Згодом відомство підтвердило пробоїну в кораблі, але повідомило, що воно не тоне, і екіпаж знаходиться на судні. Паблік тим часом опублікували фото пошкоджень зсередини танкера.
З ранку українські медіа почали розповсюджувати відео, зняте, зважаючи на все, з того самого надводного катера, який атакував російське судно.
По кадрах видно, що це не було випадковим попаданням, як спочатку передбачали деякі коментатори (вони писали, що завдання дрону було атакувати Кримський міст, але на шляху він випадково врізався в цивільний корабель).
На відео помітно, що дрон здалеку маневрує і змінює курс для удару по судну.
Аналогічне відео вийшло вчора після удару по російському військовому кораблю - "Оленьогірський гірник". Його атакував такий самий дрон у бухті Новоросійська, де розташована ще одна база Чорноморського флоту та великий торговий порт.
Про атаку на цей корабель та її наслідки ми докладно розповідали тут.
Реакція на нову атаку у Чорному морі
Опубліковане в українських ЗМІ відео не залишало сумнівів у тому, хто здійснював атаку. Тим більше що джерелом ролика спершу неофіційно називалася СБУ – як і виконавцем цієї акції.
Згодом і сама спецслужба взяла на себе відповідальність за атаку на танкер.
"Будь-яка "бавовна", що відбувається з кораблями РФ або Кримським мостом, є абсолютно логічним і ефективним кроком до ворога. Більше того - такі спецоперації проводяться в територіальних водах України і повністю законні", - заявив голова СБУ Василь Малюк.
Джерела BBC News Україна доповнили, що надводний дрон ніс 450 кіло тротилу, а сама операція проводилася СБУ спільно з військово-морським флотом. Те саме, нагадаємо, писали і про поразку БДК "Оленьогірський гірник".
У Росії центральна влада нової морської атаки не коментувала. Висловився на цю тему поки тільки заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв - з традиційною заявою з погрозами "удару у відповідь" по Україні.
При цьому він наголосив на загрозі екологічної катастрофи, яка могла статися, якби танкер був сповнений нафти.
У дусі "Київ був готовий готовий піти на екологічну катастрофу" висловилася зранку й низка інших російських спікерів та блогерів. Не виключено, що це стане однією з основних тез, які росіяни транслюватимуть у світі після удару по танкеру.
На Заході офіційних коментарів із цього питання ще не було. Але у найбільших ЗМІ вже звучать досить неоднозначні сигнали щодо українських атак.
Financial Times пише, що Вашингтон може бути незадоволений нападом українських морських дронів на бухту Новоросійська, де було пошкоджено БДК "Оленьогірський гірник".
Причина – ця атака створила загрозу експорту російської, а також казахської нафти, що може призвести до зростання цін на пальне, чого Байден намагається уникнути напередодні президентських виборів до США.
Видання зазначає, що атака на порт Новоросійська відбулася після серії російських ракетних ударів українською інфраструктурою зернового експорту. "Країни атакують основні джерела експортного доходу один одного", - пише FT.
Також автори публікації припускають, що США та інші західні партнери України можуть бути незадоволені ударами щодо нафтового експорту Росії.
"США докладають зусиль, щоб зберегти російську нафту на ринку, щоб зупинити зростання світових цін і не завдати шкоди світовій економіці, оскільки адміністрація президента Джо Байдена хоче, щоб ціни на нафту залишалися стабільними перед президентськими виборами наступного року", - пише видання.
Воно зазначає, що Новоросійськ є головним нафтовим портом Росії на Чорному морі та здатний експортувати близько 600 000 барелів на день. Це також головний пункт експорту нафти з Казахстану, де закінчується магістраль Каспійського Трубопровідного Консорціуму (КТК) потужністю 1,2 млн. барелів на добу, в якому свою частку зокрема має американська нафтова компанія Chevron.
"Білий дім не сприйме все, що ризикує скоротити постачання російської нафти на ринок", - сказала колишній аналітик ЦРУ, експерт RBC Capital Markets Хеліма Крофте. За її словами, Вашингтон очікує, що західну підтримку Україні важче підтримуватиме, якщо внаслідок дій Києва загостриться енергетична криза у світі.
Зазначимо, що, виходячи з цієї логи, і удар по нафтовому танкеру також може викликати невдоволення Заходу - оскільки створює нові загрози надходженню нафти на ринок.
Втім, поки що офіційно це невдоволення - принаймні публічно - не висловлювалося.
Що означають атаки у Чорному морі? Три аспекти
Як уже писалося вище, судячи з відео, дрон бив цілеспрямовано саме танкером Sig.
Можливо, саме це судно і було метою, оскільки воно ще в 2019 році потрапило під американські санкції через перевезення авіапалива для російського угруповання військ до Сирії.
А можливо було завдання атакувати взагалі будь-яке судно в районі Керченської протоки для реалізації раніше заявленої українським командуванням загрози атакувати судна, що прямують до чорноморських портів РФ та Криму (таку заяву МО України зробило після аналогічних загроз з боку РФ щодо суден, що йдуть в українські порти).
Таким чином Україна показує, що судноплавство до російських та кримських портів Чорного моря є відтепер небезпечним навіть для цивільних судів.
Тим більше, що кожне таке судно, на відміну від військових кораблів, важко захиститиме від атаки дронами. Для цього потрібно буде формувати цілі конвої як у Другу Світову війну.
Тому фактично такі удари можна розглядати як спроба силовим шляхом спонукати РФ повернутися до зернової угоди - показуючи росіянам, що, в іншому випадку, судноплавство та їхні порти опиниться під загрозою.
З іншого боку, РФ у відповідь може звинуватити Україну в піратстві, спробі організувати екологічну катастрофу і в іншому. Що із цього приводу скаже Захід - питання окреме (про нього нижче), але країни "глобального півдня", теоретично, можуть відреагувати. Тим більше, що чорноморські порти РФ є основними для експорту російського продовольства та зупинка відвантаження зерна через них підвищить світові ціни.
І цей фактор може бути використаний Росією для впливу на позицію незахідних країн напередодні зустрічі мирного врегулювання в Саудівській Аравії. На якій Україна та Захід розраховували залучити на свій бік "глобальний південь". Удар по танкеру це завдання, як мінімум, не спрощує. При цьому "глобальний південь" може посилити тиск як на Захід, так і на РФ з метою відновити "зернову угоду" за одночасного зняття санкції з російського експорту продовольства та добрив (чого Москва, власне, і добивається).
Тобто, це один аспект – зерновий. Але, як писалося вище, є ще один – нафтовий.
Якщо припустити, що атаки морських дронів на торгові судна продовжаться і це, в перспективі, призведе до припинення судноплавства в російські порти та в Крим (що, ймовірно, і є головною метою атак), це повністю перекриє і російський, і казахський нафтовий експорт через Новоросійськ. При цьому основного удару буде завдано Казахстану, для якого даний маршрут експорту нафти є основним. Росія зможе перенаправити частину потоків через свої порти інших морях (як і продовольства).
Відповідно, це спричинить зростання світових цін на нафту. Що вдарить по країнах-споживачам палива (і, крім іншого, дозволить РФ компенсувати певною мірою свої втрати від скорочення експорту).
Загалом наслідки для світової економіки будуть значними і не дуже приємними для країн Заходу і не тільки. Тому реакція Вашингтона, ЄС та інших великих держав на морську війну біля Криму та російського узбережжя дійсно, як і пише Financial Times, може бути неоднозначною.
У суто військовому відношенні - напевно, атаку на танкер буде використано РФ як привід для обґрунтування нових ударів по портовій інфраструктурі України. А також, можливо, і торговими суднами, якщо вони вирішать іти в українські морські порти.
Тим більше, що, як показує приклад тих самих FPV-дронів, Росія швидко переймає в Україні технології ведення війни. І поява у РФ свого флоту морських ударних безпілотників є лише ділом часу.
Крім того, не можна виключати, що збільшення військової активності в Чорному морі може згодом поставити під питання безпеку судноплавства не тільки в порти України та РФ, а й інших країн чорноморського басейну.
З урахуванням описаних вище ризиків для світової економіки, а також з огляду на загрозу ескалації із залученням у війну нових країн, і в сукупності це може призвести до збільшення міжнародного тиску для виходу на деякі рішення щодо закінчення бойових дій в Україні. Або, як мінімум, для виходу на компроміси для відновлення зернової угоди.
