Аналізуємо підсумки 581 дня війни.
Ситуація на фронті
Вчора ввечері з'явилося багато новин із Запорізького фронту. Увечері у угрупуванні "Таврія" заявили, що скоро звідти будуть "хороші новини". Цю думку повторив уранці командувач з'єднання Олександр Тарнавський.
Детальніше свій прогноз вони не розшифрували. Але ввечері призначена Росією "влада Запорізької області" заявила про велику атаку ЗСУ на Вербове (східний фланг наступу на Токмак) і Новопрокопівку (у бік Токмака).
Заявлялося, що ЗСУ після масованої артпідготовки пішли на штурм російських позицій великими силами бронетехніки, а також кілька груп у кількості до чотирьох рот.
Про атаку написав представник "адміністрації" Володимир Рогов, а також "сенатор від Запорізької області" Дмитро Рогозін. Пізніше вони заявили, що штурм відбито.
Українські військові телеграм-канали повідомили, що бої йдуть на схід та південний схід від Вербового, а також на захід та південь від Роботино, але ситуація там "без кардинальних змін". Вони також пишуть про введення туди резервів росіян, які мають на меті контратаки.
Ряд російських військових пабліків також написали, що жодного особливого загострення на фронті вчора не було.
Загалом, якщо зіставити інформацію з різних джерел, то картина виглядає наступною – українські війська атакують у напрямку Новопрокопівки та мають деякий поступ, але розвинути успіх їм заважає відсутність успіху на флангах прориву – в районі Вербового та на захід від Роботино. Без цього наступати важко, оскільки може бути удар з флангів із загрозою оточення.
.jpg)
Під Бахмутом точаться регулярні зустрічні бої. Вчора російські паблики заявляли, що ЗСУ на одній із дільниць змогли прорватися за лінію залізничного полотна під Клещеївкою, але були звідти вибиті. Тепер вони пишуть, що росіяни самі контратакували у Кліщеївці (результат цих атак невідомий).
24-а бригада ВСУ, яка воює між Бахмутом і Горлівкою, налаштована на довгу війну і не вірить у "легкий прорив", пише "Бі-Бі-Сі".
"Очікування того, чого зможуть досягти українські військові, у Пентагоні, мабуть, були вищими, ніж серед ветеранів 24-ї бригади. "Легкий прорив просто неможливий. Ми готуємось до довгострокової війни", - сказав нам боєць із позивним Джиммі", - йдеться у статті.
Один із комбатів 24-ї бригади порівняв нинішню війну з В'єтнамом - маючи на увазі, що вона може тривати багато років.
Сьогоднішня ніч пройшла без обстрілу. При цьому продовжується обговорення вчорашніх ударів по Україні.
"Інститут вивчення війни" (США) пише, що росіяни могли з безпілотника знищити український винищувач МіГ-29 на аеродромі Кульбакіно у Миколаївській області.
Про це вчора заявляло міноборони РФ. "Інститут" зміг геолокувати поширені відомством кадри поразки літака.
В Україні прильоту Кульбакіним не підтверджували. Заявлялося, що удар був об'єктом інфраструктури на околиці Миколаєва. Раніше в РФ говорили, що нібито знищили таким самим чином два літаки на Дніпропетровщині.
Якщо це так, то Росія взяла на озброєння тактику ЗСУ - точково бити військовими літаками, які стоять на військових аеродромах. У цьому така тактика вимагає точних координат мети, а краще - коригування удару реальному часі.
Раніше повідомлялося, що РФ змогла, за даними, наростити дальність "Ланцета" приблизно до 70 кілометрів. Від лінії фронту до Кульбакіно - трохи більше 40. Також близько 67 кілометрів до Кривого Рогу, де, як стверджують росіяни, також завдавалися удари по літаках.
Американський телеканал CNN повідомив, що "вагнерівці" повернулися в район Бахмута. "Так, Вагнер теж тут. Вони повернулися, швидко змінили командирів і тепер тут", - розповів журналістам військовий із позивним Грув.
Українське командування підтверджує ці дані.
"Колишні військовослужбовці ПВК "Вагнер" зараз справді присутні на території східного угруповання військ. Вони беруть участь у бойових діях. Зокрема, вони надходять з території Білорусі, де були їхні табори. Зараз їх розформовують. Ці військовослужбовці надходять до різних підрозділів — частина з них вирушає до Африки, деякі перепідписують контракти з Міноборони ЗС РФ і беруть участь [у війні] на різних посадах, зокрема на інструкторських", - повідомив представник Східного угруповання військ Ілля Євлаш.
Російські військові паблік також пишуть про те, що "вагнерівці" знову йдуть на фронт. За їхніми даними, вже закінчено формування зведеного загону з колишніх "вагнерівців", які одразу після заколоту пішли від Пригожина на чолі з виконавчим директором ПВК "Вагнер" Андрієм Трошевим.
Щоправда, поки що невідомо про яку кількість "вагнерівців" йдеться і наскільки вони зможуть вплинути на перебіг подій на фронті.
Теоретично це можуть бути тисяч солдатів - на момент заколоту чисельність ПВК "Вагнер" у РФ і на захоплених територіях України, за заявою самих "вагнерівців", становила 25 тисяч осіб.
Явление Соколова
Сьогодні з'явилося нове відео із живим командувачем ЧФ РФ Віктором Соколовим, який, за заявою українських Сил спецоперацій, загинув під час ракетного удару по штабу флоту у Севастополі.
На ролику Соколов каже, флот "успішно виконує завдання, поставлені командуванням". Удару по штабу не коментує. Але помітно, що військовий, зважаючи на все, навіть не поранений.
Відео, як стверджується, знято сьогодні під час нагородження футбольної команди "Чорноморець", яка посіла призове місце у чемпіонаті Збройних сил Росії.
Пізніше вийшло докладніше відео із цього нагородження. При цьому сам футбольний чемпіонат, переможців якого нагородив комфлоту, закінчився ще 18 вересня - тобто до удару по штабу ЧФ.
Це відразу викликало теорію, що відео з командувачем - старе.
Турнір відбувся у Смоленську, і одразу після його закінчення відбулася церемонія нагородження призерів. Про неї російське телебачення, як виявилось, повідомляло ще 20 вересня.
На тих кадрах це відбувається в тій самій будівлі, де на сьогоднішньому відео роздавав нагороди Соколов - що можна визначити за інформаційними стендами на фоні та демонстрації медалей. Приміщення легко відоме в Севастополі - Будинок офіцерів флоту.
Але, незважаючи на подібність двох роликів, є там і відмінності.
У сюжеті від 20 вересня командувача Чорноморського флоту не було - хоча, якби він там був присутній, то його як головну дійову особу однозначно б показали.
Та й деякі деталі - наприклад, різне положення столу з медалями - вказують на те, що йдеться про дві різні церемонії.
Тобто, не виключено, що нагородження футболістів сьогодні повторили наново за участю Соколова, щоб показати громадськості, що він живий.
В Україні також стали обережнішими у формулюваннях. Міністр оборони Умеров не підтверджував загибель командувача ЧФ РФ. На пряме запитання провідної CNN, чи Соколов живий, міністр відповів:
"По-перше, він на нашій окупованій території, він не повинен бути там взагалі. Тому якщо він мертвий, то це хороші новини для всіх, що ми продовжуємо звільняти нашу територію".
Військові перспективи
Міністр оборони Умеров заявив, що Україна "відповідатиме" на нові атаки з енергетики РФ. У коментарі CNN він заявив, що взимку Москва зосереджуватиметься на завдання ударів по енергетичній інфраструктурі України.
"Але ми відповідатимемо", – додав Умеров. Раніше ЗМІ з посиланням на СБУ заявили про удар українського дрона по підстанції у Курській області.
Також Україна хоче отримати від Заходу далекобійні ракети для завдання ударів по об'єктах не тільки в Росії - але і в Ірані та Сирії. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на документ, який Київ направив партнерам.
Мета - вражати місця збирання "Шахідів".
"Вищезгадане може бути здійснене силами оборони України, якщо партнери нададуть необхідні засоби поразки", - пропонує Київ.
Згідно з документом, Іран уже диверсифікував своє виробництво за рахунок використання сирійського заводу з доставкою до російського порту Новоросійськ. Також виробництво дронів переміщається до російського Татарстану.
Що відповіли на це західні партнери – невідомо. Але в Німеччині, наприклад, поки що утримуються від передачі Києву далекобійних ракет.
Канцлер Німеччини Шольц блокує передачу Україні Taurus через побоювання, що тоді доведеться відправляти і німецький персонал для допомоги в обслуговуванні ракет, а Москва розцінить це як пряму конфронтацію з Берліном, пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела.
За даними видання, трипартійний коаліційний уряд ФРН уже "в принципі схвалив постачання", але її блокує Шольц, який вважає, що для відправки військовослужбовців до зони бойових дій буде потрібно голосування парламенту.
Представник Шольца заявив, що плану швидкого постачання ракет "Таурус" не існує. Німецькі джерела WSJ кажуть, що постачання ще може бути схвалено, якщо США надішлють Україні аналогічну зброю.
Є у німців та інші побоювання. Зокрема, вони бояться ударів територією РФ. Британці, які вже передали Україні Storm Shadow, поінформували Берлін про те, як вони працюють із Києвом, і запевнили, що Україна жодного разу не завдавала ударів без схвалення Лондона.
Німецькі офіційні особи заявили, що якщо відправлення Taurus буде схвалено, його дальність буде скорочено, щоб звести до мінімуму ризик використання по території Росії.
При цьому неясно, чи дозволить Берлін Києву завдавати ударів по цілям в анексованому Криму.
Іде й ціла серія публікацій у західних ЗМІ щодо проблем із навчанням українських солдатів.
Українські військові розчаровані навчанням інструкторів НАТО, пише Le Monde. За словами одного з бійців ЗСУ, який пройшов підготовку на Заході, самі інструктори не завжди знають, як чинити у разі непередбаченої ситуації. Найбільш плачевною є ситуація з аеророзвідкою дронами – інструктори стверджують, що вона не входить до програми підготовки НАТО, хоча війна безпілотниками – невід'ємна частина бойових дій в Україні.
На підготовку українських операторів західної зброї було витрачено "недостатньо часу", пише The Wall Street Journal із посиланням на "деяких" військових аналітиків. Наприклад, українські артилеристи пройшли лише п'ятитижневу підготовку на Panzerhaubitze, тоді як німецькі оператори зазвичай навчаються протягом чотирьох місяців.
Також передана західна зброя іноді не справляється із постійним використанням. Оператор польської гаубиці AHS Krab розповів, що у однієї машини просто відірвався ствол від переробки.
Чому Сурков написав про "Велику Півночі"
Досить оригінальний погляд на геополітичне майбутнє опублікував екс-помічник Путіна Владислав Сурков.
Він вважає, що за підсумками війни в Україні сформується спілка Росії, Європи та США. Він називає його "Великою Північчю", яка утворює "загальний соціокультурний простір" і "триєдиний північний геополітичний кластер". Передчуття Півночі вже позначилося в активізації використання терміна «глобальний Південь».
А півдня ж без півночі не буває. Зараз важко повірити, що конфліктуючі системи в результаті досягнуть високого рівня конвергенції. На очах йде бурхлива реакція синтезу цивілізацій. Її результатом стане, коли все хибне випаде в осад, розчинення і Заходу, і Сходу у Великій Півночі", - написав Сурков. Він вважає, що на це піде ще чимало десятиліть і станеться "не в нашу зміну".
Зазначимо, що це украй нехарактерний погляд на геополітику для сучасної російської еліти. Публічно і Путін, і Лавров, та інші представники влади РФ заявляють зовсім інше - що союзником РФ є якраз "глобальний Південь", а "глобальний Захід" - це ворог, "гегемонію" якого Москва хоче розтрощити.
Однак, судячи зі статті Суркова, тема необхідності відновлення відносин із Заходом, а можливо, й тісного альянсу з ним обговорюється не лише у ліберально-опозиційних колах, а й у близьких до Кремля сферах. Особливо на тлі війні, що явно пішла не за планом, в Україну, а також на тлі складнощів у взаємодії з незавидними країнами, які по ряду напрямків (наприклад, з постачання газу) не можуть поки що перекрити збитки для Росії від розриву із Заходом.
У самій статті Суркова не було прямої критики офіційним курсом на союз із "глобальним півднем", але скептицизм щодо нього читався між рядками. Сама стаття починається з опису середньовічної легенди про "пресвітера Іоанна" - міфічного християнського імператора в Африці або в Азії як приклад геополітичного міфу про пошук деяких союзників, там де їх насправді немає. І хоч Сурков у цьому випадку проводив паралелі зі ставленням США та ЄС до України, але, за бажання, у цьому можна побачити й полеміку з курсом на пошук союзу з "південним".
Втім, зараз будь-які розмови про можливість відновлення відносин РФ та Заходом (не кажучи вже про їхній тісний альянс) здаються абсолютною фантастикою. Але з іншого боку, у США часто з боку республіканців лунають заклики зробити Росію союзником у боротьбі з Китаєм.
Що, власне, і дає ґрунт для різних прогнозів про найнеймовірніші геополітичні кульбіти в майбутньому.
Арештович, наприклад, нещодавно міркував про те, що американці прагнуть союзу з РФ проти Китаю, і тоді українці і росіяни будуть воювати "пліч-о-пліч".
