"Світова революція" та "пацифізм". Що означають заяви Путіна на Валдайському клубі
Учора президент РФ Володимир Путін виступив із багатогодинною промовою на пленарній сесії XX засідання Міжнародного дискусійного клубу "Валдай".
З одного боку, вона рясніла традиційними тезами про "світову революцію" проти "гегемонії Заходу" та "диктату золотого мільярда", про багатополярний світ і про боротьбу з нинішнім "несправедливим світоустроєм", частиною якої Путін оголосив війну в Україні. З іншого боку, звернув на себе увагу незвичайно добрий тон Путіна, який щосили намагався демонструвати свою "миролюбність".
Можна навести кілька прикладів заяв у такому тоні:
- Глава Кремля дав зрозуміти, що не має наміру бити ядерною бомбою країнами НАТО у відповідь на постачання нової зброї в Україну - він не підтримав ідею політолога Сергія Караганова про зниження "порога застосування" Росією ядерної зброї.
- Сказав, що не проти членства України у ЄС.
- Дав зрозуміти, що й надалі має намір постачати газ до Європи транзитом через Україну, бо це вигідно Росії (від експорту газу Москва отримує багаторазово більше грошей, ніж платить Києву за транзит).
- Сказав, що не вважає за правильне вторгатися з військами в інші країни, щоб нав'язувати волю їх населенню.
- Заявив, що Росія і так велика країна, яка не потребує нових територій, а його відома фраза 2016 року про те, що "Росія не має кордонів" була жартом.
Дві останні заяви, безумовно, прозвучали гранично дивно з вуст людини, яка віддала наказ про вторгнення в Україну і рік тому оголосила про анексію частини української території.
Тому постає питання: до чого Путін говорив усе це?
На нього може бути три відповіді.
Перша: згідно з поширеною на Заході та в Україні думкою (хоча його не всі поділяють), Росія як пріоритетний для себе розглядає "корейський сценарій" – тобто безстрокове перемир'я по нинішній лінії фронту.
Головний аргумент проти цього, який звучить у Києві та на Заході: Путін використатиме перемир'я як перепочинок для підготовки нового вторгнення. І зараз глава Кремля ніби намагається всіх переконати, що після закінчення війни в Україні нових війн він не має наміру розв'язувати.
Друга: заяви Путіна призначені для внутрішнього споживання перед виборами президента. Як свідчать опитування, настрої більшості росіян аж ніяк не войовничі. Тому Путін і хоче показати виборцям, що на ескалацію він йти не має наміру, ядерною бомбою не кидатиметься і взагалі за мир у всьому світі. При цьому не виключено, що після виборів у Путіна концепція може різко змінитись.
Третя: заяви Путіна в принципі нічого особливого не говорять і нічого принципово не означають. Це просто його традиційна риторика, призначена насамперед для країн "глобального півдня", щоб виставити себе миротворцем, який бореться за якнайшвидше припинення війни, але Україна та Захід нібито йому перешкоджають, завзято упираючись у своєму небажанні світу.
