Фото Генштабу ЗСУ
Фото Генштабу ЗСУ

Аналізуємо ситуацію на 610 день війни в Україні.

Ситуація на фронті

Основне напруження боїв - під Авдіївкою, проте інтенсивність штурму знизилася через погоду, повідомив голова міської адміністрації Віталій Барабаш.

"Скажімо так, зараз ми трохи менше чуємо з позицій стрілецьких боїв. Швидше за все, найменше вони активні, тому що з вечора у нас дуже сильний дощ і ґрунт вологий", – сказав він в ефірі телемарафону.

Також через погоду росіяни майже не можуть використати безпілотників. Хоча, за словами Барабаша, загалом ситуація залишається складною, обстріл міста триває і вдень, і вночі.

Російські паблік також підтверджують, що зараз на цій ділянці стоїть густий туман, і бої тому поставлені на паузу (при цьому артдуелі продовжуються).

У зведеннях українського Генштабу щодо Авдіївки нічого не змінилося – всі атаки росіян відбиті. Хоча вони й не залишають спроб оточити місто.

"Безуспішними були наступальні дії противника в районах Степового, Авдіївки, Тоненького, Північного Донецької області, де Силами оборони відбито 15 атак ворога", - йшлося в ранковому зведенні.

При цьому військовий оглядач Юрій Бутусов зазначив, що росіянам на північ від Авдіївки вдалося просунутися вздовж залізничної колії та зайняти район завширшки до кілометра.

Таким чином, на думку Бутусова, вони намагаються розширити контрольований коридор і створити умови для подальшого наступу у напрямку Степово-Бердичі, та у напрямку промислової зони Авдіївського коксохіму.

"Це дуже серйозна загроза, яка потребує максимальної уваги. Ворог сподівається закріпитися в заводській забудові і отримати плацдарм для заходу в місто. На південь від Авдіївки російські війська продовжують атаки з метою захопити в районі села Дослідне піщаний кар'єр", - пише Бутусов.

При цьому російські паблики писали, що ЗСУ вчора контратакували на південних підступах до Авдіївки у напрямку Спартака.

Загострюється ситуація навколо Куп'янська. Там посилюються обстріли і, мабуть, є загроза розширення географії бойових дій. Тому влада Харківської області має намір примусово евакуювати 275 дітей із 10 населених пунктів Куп'янського району.

Також поки що на рівні рекомендацій влади регіону - їхати з Борівської громади Ізюмського району. Нині там мешкають 8 900 осіб, серед них 844 дитини. Зазначимо, що РФ атакує у бік Борової та річки Оскол з боку Луганської області.

Нові погрози виникають у Чорному морі. Український зерновий коридор вже два дні не працює через активність російської авіації.

За словами речника Сил оборони півдня Наталії Гуменюк, два дні тому росіяни скинули зі своїх літаків 35 засобів поразки маршрутом проходу суден. Ймовірно, це морські міни донні типу МДМ, що мають калібр 533 мм. Це вибуховий пристрій, що укладається на дно та вибухає під час проходу кораблів.

"Сьогодні вони скинули ще чотири невідомі пристрої, очевидно, намагаючись пошкодити цивільному судноплавству та дискредитувати Сили оборони України", - заявила Гуменюк.

Нагадаємо, минулого тижня Путін заявив, що авіація РФ з "Кинжалами" на борту на постійній основі патрулюватиме в нейтральній зоні повітряного простору над Чорним морем.

При цьому в уряді пізніше спростували зупинення роботи зернового коридору.

"Порти Великої Одеси продовжують обробляти суди, що пройшли тимчасовим коридором.

У портах Одеса, Чорноморськ та Південний під завантаженням 23 судна. Загалом коридором на вхід скористалося 51 судно. 33 судна експортували понад 1,3 млн. тонн української агропродукції та інших вантажів", - заявили в Кабміні.

Також українців вкотре попередили, що РФ збирає ракети для масованих ударів по об'єктах критичної інфраструктури.

"Ми вже спостерігаємо тривалу паузу щодо використання ракет повітряного базування типу Х-101, якими вони любили шарашити під час попереднього блекауту. Це може говорити про підготовчий період, який ворог використовує для накопичення цього виду озброєння", - сказала Гуменюк.

Раніше Зеленський заявив, що Україна цієї зими "не лише захищатиметься" від російських ударів по енергоінфраструктурі, "але й відповідатиме".

Сьогодні пройшла інформація, що Україна вже у січні отримає нові ракети дальністю 300 км. Про це повідомила журналістка "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе з посиланням на високопоставлене джерело у Генштабі ЗСУ.

"За результатами зустрічі військового командування України із військовим командуванням союзників темпи постачання зброї в Україну не знизяться", - пише вона.

Зазначимо, що із такими ракетами Україна зможе діставати до Кримського мосту.

Що трапилося у Хмельницькій області?

Учора в пабликах показали відео вибуху на Хмельниччині, де ЗСУ завили про збиття "Шахидів" минулої ночі. Влада повідомляла про падіння уламків безпілотника, але куди він упав - не уточнювалося. Проте видно кадри сильної пожежі.

Також, судячи з зони, яка постраждала – радіус збитку був вкрай масштабний. Він включає населені пункти Славута, Нетішин, Крупець та Улашанівка. Відстань між деякими з них – по 10 кілометрів.

Влада області вчора заявила про збитки на десятки мільйонів гривень від прильоту. У що могли потрапити уламки дрону, щоб викликати такий ефект – офіційних відповідей на це питання немає.

Влада Славути при цьому повідомляла, що найбільших збитків зазнала промислова зона міста. Зазначимо, що у місті промзона розташована навколо ремонтно-механічного заводу.

При цьому Володимир Зеленський, коментуючи вчора цей удар, заявив, що "найімовірніше, що мішенню для цих дронів була Хмельницька атомна станція – хвилею від вибуху вибило вікна, у тому числі і на території АЕС".

Але Повітряні сили сьогодні повідомили, що не знають, чи Хмельницька АЕС була метою вчорашньої нічної атаки.

"Ви розумієте, що в результаті роботи ППО можуть бути пошкодження. Адже все, що збивається зверху, падає вниз. На щастя, вчора ми мали успішну роботу, коли були знищені всі "Шахиди". Але, як бачите, бувають випадки, коли в результаті роботи ППО" можуть відбуватися такі речі", - сказав речник Повітряних сил Юрій.

У свою чергу МАГАТЕ зафіксувало, що "потужні вибухи струсили територію біля української Хмельницької атомної електростанції за одну ніч, вибивши багато вікон на майданчику та тимчасово відключивши електроенергію на деяких станціях радіаційного контролю за межами майданчика".

Агентство уточнило, що два дрони були збиті на відстані приблизно п'яти та 20 кілометрів від місця події. Але, за даними МАГАТЕ, "прямого впливу дронів на майданчик не було, вибухи не вплинули на роботу АЕС та її підключення до національної електромережі".

Тобто, з одного боку, російські дрони підлетіли на доволі близьку відстань до Хмельницької АЕС – з чого Зеленський припустив, що станція і була метою.

З іншого боку - збиті, як стверджується, дрони, навіть не долетівши до атомної станції, викликали потужні вибухи, від яких постраждали будинки у чотирьох населених пунктах у радіусі на десятки кілометрів.

Це дозволяє припустити, що метою могла бути не АЕС, а якийсь інший об'єкт, де зберігалося вибухонебезпечне.

Військові перспективи

Незважаючи на те, що події в секторі Газа вже перевершили українську тему у світових ЗМІ, вони до неї періодично повертаються.

Французька Le Monde прийшла до висновку, що "контрнаступ Києва провалюється" - з таким заголовком вийшла стаття в газеті.

"Українська армія більше не досягає успіхів. Незважаючи на важкі втрати, сили Москви, здатні мобілізувати більше людей і техніки, повернули ініціативу, розпочавши з 10 жовтня великомасштабний наступ на Авдіївку", - пише видання.

Військові та західні аналітики зробили те саме "гірке спостереження": ЗСУ досягли дуже незначного прогресу і, головне, більше не наступають. Хоча, як пише видання, на прорив російської оборони на юні Україна підготувала близько 35 тисяч солдатів, а також всю весну збирала техніку та засоби.

"П'ять місяців наступальних операцій не дозволили прорвати лінію оборони РФ. Україна зберігає певні можливості поставити російську систему у некомфортне становище, але дуже малоймовірно, що цього року відбудеться прорив", - каже аналітик британського інституту RUSI Джек Уотлінг.

Він прогнозує, що війна продовжиться і після 2024 року.

Чи зможе Захід забезпечити Україні нові озброєння для "спроби №2" із настанням – це зараз основне питання. При тому, що, як показала "спроба №1", тепер озброєнь потрібно набагато більше - оскільки Росія посилює постачання до своїх військ, а також зуміла призвати велику кількість контрактників (понад 300 тисяч за поточний рік).

Але поки що сигнали про можливості Заходу продовжують йти негативні.

Агентство Bloomberg пише, що Євросоюз зриває власні плани – надати Україні мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року.

Минулої весни ЄС зобов'язався поставити артилерійські боєприпаси протягом 12-місячного періоду. Але вже минуло понад половину цього терміну, і за цей час вдалося надіслати Києву лише 30% від обіцяного.

Судячи з обсягу контрактів, підписаних на даний момент, ЄС навесні ризикує не досягти своєї мети.

Тож в Україні намагаються налагодити виробництво у себе. Як заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, до кінця 2023 року Україна вийде на виробництво десятків тисяч дронів на місяць.

"Це та сфера, яка росте у нас навіть швидше за боєприпаси та бойову зброю", - сказав Камишин.

За словами міністра, в Україні значно зросло виробництво снарядів. Проте їхньої кількості недостатньо, щоб відмовитися від допомоги партнерів.

"Щодо можливостей вітчизняного ОПК, то ми значно зростаємо. А якщо говорити, наприклад, про снаряди, то зараз ми виробляємо їх у рази більше, ніж за весь минулий рік. Але це в будь-якому випадку досить далеко від того, скільки нам потрібно", – підкреслив Камишин.

Секретар РНБО Олексій Данилов пообіцяв, що Україна найближчим часом збільшить виробництво боєприпасів за рахунок державних та приватних підприємств.

"Наші приватні компанії також опікуються цим питанням, замовили відповідне обладнання, певне обладнання вже монтується на закритих ділянках підприємств – і ми найближчим часом побачимо збільшення саме власного виробництва", - заявив він.

Виробництво буде в Україні, щоб стимулювати економіку. Для цього Рада безпеки визначила безпечні місця.

Данилов каже, бізнес залучають по максимуму, бо сама держава впоратися не зможе. Підприємцям обіцяють стабільні замовлення зараз і після війни та захист прав. Хоча вже зараз трапляються випадки, коли "деякі органи заходять з автоматами на підприємства" військово-промислового комплексу.

При цьому необхідної кількості боєприпасів, за його словами, визначити складно. Але впевнений, що Україна та Захід впораються з їхнім виробництвом.

Одночасно вирішується питання з нестачею особового складу.

Мобілізацію буде посилено, вважає член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Сергій Рахманін.

"Зараз додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрату особового складу, і через необхідність сформувати нові сполуки, бригади", – сказав нардеп.

Україна та світ

Учора Конгрес США обрав нарешті спікера Палати представників. Ним став республіканець Майк Джонсон – прихильник Трампа та противник допомоги Україні.

Газета Washington Post публікує основні дані щодо Майка Джонсона:

1. Джонсон проголосував проти пакету допомоги Україні у розмірі 39,8 млрд. доларів. Він стверджує, що США не слід надсилати таку суму за кордон, враховуючи такі внутрішні проблеми, як безпека кордонів та економіка. Він лише один раз голосував за допомогу, але шість разів – проти.

З затятого прихильника України в перші місяці війни Джонсон за півтора роки перетворився на скептика, пише газета Hill.

Як зазначає видання, ще у квітні 2022 року конгресмен вирізнявся жорсткою навіть за мірками своїх колег риторикою на адресу РФ. У той період він неодноразово закликав запроваджувати санкції проти Росії, а також голосував за ухвалення закону про ленд-ліз, який передбачав передачу Україні зброї та іншої допомоги за спрощеною процедурою.

Однак останнім часом Джонсон "зайняв скептичну позицію щодо необхідності надання нової допомоги Україні". Зокрема, він проголосував проти ухвалення в палаті низки законопроектів та поправок, пов'язаних із підтримкою України.

2. Джонсон виступав проти визнання перемоги Джо Байдена під час президентських виборів 2020 року. Він допомагав Трампу продовжити боротьбу з результатами виборів і очолив юридичну атаку, стверджуючи, що обмеження щодо голосування, пов'язані з пандемією, є неконституційними.

Також новий спікер входив до юридичної команди колишнього президента і захищав його під час обох спроб імпічменту. Він назвав звинувачення проти Трампа фальшивими.

3. Цей спікер – християнський консерватор і виступає проти абортів та держпідтримки ЛГБТ.

Після обрання спікером Джонсон заявив, що одним із перших має намір винести на голосування законопроект щодо допомоги обороні Ізраїлю.

Допомога Україні він у цьому контексті не згадав. Нагадаємо, раніше Байден вніс до Конгресу законопроект, де пов'язана допомога Ізраїлю та Україні. Але невідомо, чи проект хоче винести на голосування Джонсон.

При цьому, як уточнює Bloomberg, Джонсон заявив, що готовий розглянути питання допомоги Україні, але спробує пов'язати її з політикою безпеки кордонів, яку він назвав своїм головним пріоритетом. Також він хоче зробити допомогу Україні більш підконтрольною.

Зазначимо, що раніше республіканці вимагали розглядати внутрішні та зовнішньополітичні питання окремо – всупереч пропозиціям Білого дому голосувати за них одним пакетом.

Як пише Wall Street Journal, республіканці не лише у Конгресі, а й у Сенаті пропонують розділити допомогу Україні та Ізраїлю. Вони ініціювали відповідний законопроект. Чи підтримає його новий речник - покаже час.

Водночас кампанію проти допомоги Києву продовжує розгойдувати Ілон Маск. Про це назвав "дурнями" тих, хто хоче виділення нових асигнувань для України.

Так він прокоментував посаду американського підприємця Девіда Сакса. Сакс на своїй сторінці в Х нагадав, що минулого року США виділили Києву понад 100 мільярдів доларів на контрнаступ, що виявився безрезультатним.

"Тепер у Вашингтоні стверджують, що ще 60 мільярдів доларів дозволять зламати ситуацію. Повірити в це можуть лише дурні", - написав бізнесмен.

Маск відповів Саксу, що "там повно дурнів". Очевидно, припускаючи, що у Конгресі знайдеться чимало прихильників виділення нової допомоги. Нагадаємо, Байден запросив у Конгресу 61 мільярд для фінансування України.

У цьому контексті видання Politico пише, що Білий дім програє інформаційну війну довкола України. І намагається змінити тактику.

Видання повідомляє, що адміністрація Байдена приватно просить конгресменів від обох політичних партій обґрунтовувати необхідність виділення нової допомоги Україні тим, що та нібито стане запорукою економічного зростання в самих США через завантаження підприємств військово-промислового комплексу.

Відповідно до тез, які були розіслані законодавцям, обрана Білим домом стратегія покликана переконати громадськість, що підтримка України послужить створенню нових робочих місць та зміцненню власної промислової бази.

Як заявив виданню з цього приводу неназваний представник Республіканської партії, своїм кроком адміністрація Байдена фактично визнала, що її попередня риторика, яка обґрунтовувала подальшу підтримку Києва, "була катастрофою... і що її необхідно змінити".

Фіцо про "фашистів"

Новий прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, який нещодавно вступив на посаду, зробив низку жорстких заяв щодо України на зустрічі зі словацькими депутатами. Підтвердивши по суті свій імідж другого Орбана.

Він вкотре пообіцяв, що Братислава більше не надаватиме військову допомогу Україні. І закликав до переговорів Києва та Москви.

"Краще нехай вони 10 років домовляються про мир, ніж 10 років убивають один одного без жодних результатів", - заявив Фіцо.

При цьому план Зеленського після закінчення війни прем'єр Словаччини назвав "нереалістичним". На його думку, домовлятися мають Росія та США, а Євросоюз із "постачальника зброї" Україні має перетворитися на "миротворця".

А ось, що він ще сказав:

- військовий конфлікт в Україні "викликаний нападами українських фашистів на громадянське населення російської національності";

- "після року вбивств одне одного росіяни отримали більші територіальні вигоди, ніж Україна. Тож поясніть мені, що буде через рік? Адже ми бачимо, що військового рішення немає";

- заявив, що не підтримає санкції ЄС щодо РФ без аналізу їхнього впливу на Словаччину.

Остання заява може мати серйозні наслідки. Раніше санкціям ЄС проти РФ періодично чинила опір тільки Угорщина, затягуючи ухвалення відповідних рішень. Тепер буде ще один голос.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися