З початку року Україну покинули ще 400 тисяч мешканців, незважаючи на скорочення пільг у Європі - НБУ
З початку січня до 19 серпня 2024 року чисельність українських мігрантів за кордоном зросла майже на 400 тисяч осіб і досягла 6,7 мільйонів.
Про це повідомив Нацбанк у своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2024 року.
У звіті наведено список країн, де осіли найбільше українських біженців:
- Німеччина - 1,1 млн осіб;
- Польща – 976 тис. осіб;
- Чехія – 361 тис. осіб.
При цьому Нацбанк зазначив, що країни-реципієнти поступово посилюють умови перебування українських громадян.
Так, у Польщі створюють умови для переходу з поточного тимчасового захисту на проживання. З липня 2024 року для більшості скасовано одноразову допомогу у 300 злотих на проживання та допомогу у розмірі 40 злотих на проживання та харчування у приватних будинках.
У Чехії запроваджується обмеження проживання у державному гуманітарному житлі – не більше 150 днів. Після закінчення цього періоду діють стандартні умови оренди.
У Німеччині найнижчий рівень зайнятості серед українців у ЄС через значні соцвиплати, тому їх планують переглянути. Також жорсткіше реагуватимуть на відмову від роботи.
Українська влада не приховує, що зацікавлена у поверненні українців додому: як для збільшення податкових надходжень та зростання надходжень до держбюджету, так і для мобілізації в армію та підтримки ринку праці, з чим зберігаються проблеми.
"Дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих, залишається великим. Після незначного зменшення, яке, ймовірно, було спричинене зниженням попиту через зупинки в роботі підприємств внаслідок перебоїв з енергопостачанням, за опитуванням ІЕІ (Інституту економічних досліджень), дефіцит кваліфікованих працівників досяг нового максимуму. За опитуванням центру Разумкова, 60% роботодавців вказали на дефіцит кадрів на своєму підприємстві", — йдеться в огляді Нацбанку.
Також із аналітики Нацбанку можна виділити такі факти:
- Бюджетні потреби України у серпні профінансовані насамперед за рахунок розширення міжнародної допомоги. Усього отримано $8,4 млрд, з яких $5,5 млрд — це гранти.
- Приріст термінових гривневих депозитів населення з червня припинився, що чиновники пояснюють посиленням девальваційних очікувань, а також зростанням витрат населення на енергоустаткування.
- У серпні енергетична ситуація стабілізувалася, зокрема, через вихід АЕС з ремонтів та нормалізацію температури після рекордної спеки в липні. В результаті покращилися ділові очікування підприємств та пожвавилася економічна активність.
- Промислова інфляція – зростання цін виробників – продовжувала зростати. Ріс склав з 26,7% у червні до 33,3% у липні. Насамперед через збільшення цін в енергетиці, що пояснюється дефіцитом електроенергії внаслідок втрати низки генеруючих потужностей, імпортом електроенергії за вищими цінами та збільшенням витрат на альтернативні джерела енергопостачання.
- Прискорилося зростання цін на продовольство, зокрема, на хліб через зростання вартості сировини та виробничих витрат, а також на м'ясо та м'ясопродукти через вищі закупівельні ціни.
- Продаж нових автомобілів зріс на 34,7% на місяць і на 34,6% у річному вимірі — рекордний показник з грудня 2021 року. Це відбувається в очікуванні податкових змін, які передбачають запровадження військового збору при купівлі авто за першої реєстрації в Україні у розмірі 15%.
