Російські телеграм-канали опублікували звернення військових РФ Сергія Грицая ("Ернест") та Дмитра Лисаковського ("Гудвін"), де вони заявили, що через конфлікт із командуванням було переведено в штурмовики.
13 вересня Z-паблік написали, що обидва вони загинули.
У зверненні "Ернест" та "Гудвін" звинуватили свого командира з позивним "Злим" (командир 87-го полку "Слов'янської бригади" Ігор Пузік) у торгівлі наркотиками, крадіжці та саботажі.
Після того, як цей скандал почали розкручувати Z-паблік, міністр оборони РФ Андрій Білоусов доручив начальнику генштабу Валерію Герасимову спільно з ФСБ "розібратися в ситуації".
А ситуація для командування РФ дуже складна.
З одного боку, скандали, коли операторів БПЛА відправляють у піхоту, де вони гинуть, на війні не рідкісні. Були вони і в українській армії. Але у ЗСУ ця проблема значною мірою вирішилася тим, що операторів безпілотників виділили до окремого роду військ. В армії РФ таких рішень поки що не прийнято.
Однак, у випадку з "Гудвіним", як випливає з його ж відео, проблема інша - йдеться про конфлікт, який мав місце у нього з командиром полку на помсту за який "Гудвіна" і відправили до штурмовиків. При цьому причини конфлікту відомі лише за його словами. Достовірність їх незрозуміла, а деякі звинувачення виглядають малоправдоподібно (наприклад, те, що багато років "Злий", що воював за "ДНР", нібито свідомо не завдав ударів по виявленим "Гудвіним" цілям, працюючи на західні спецслужби).
Сам "Гудвін" – відомий діяч. У 2014 році, працюючи в Москві адвокатом, він вирішив поїхати на Донбас "воювати за Новоросію". При цьому незабаром у нього почалися проблеми із владою "ДНР" і його відправили до в'язниці. Тобто це такий бунтар на кшталт Стрєлкова-Гіркіна. Подібний тип людей часто стає джерелом конфліктів та непокори у будь-яких арміях світу.
Також деякі російські паблики наголошують на тому, що комполка - уродженець України (тобто "днрівець"), а загиблі військові - уродженці Росії. Тут йдеться, зважаючи на все, про конфлікт між "днрівцями" і росіянами, які потрапляють служити в підрозділи, сформовані ще в "ДНР". Росіяни час від часу скаржаться в соцмережах, що до них "донецькі" ставляться як до людей другого ґатунку, відправляючи на найнебезпечніші завдання.
При цьому підрозділи "ДНР" у російській армії вважаються одними з найбільш боєздатних та мотивованих. Саме вони зараз наступають на Покровському напрямку, де РФ найбільше просування.
І починати розбирання з командирами цих підрозділів у розпал наступу – отже, йти на ризик зриву всієї операції. А також створити величезну проблему в масштабах російської армії, що діє в Україні.
Основний контингент, яким зараз вона поповнюється - це завербовані карні злочинці, а також контрактники, багато з яких - звичайні "заробітчани", які йдуть служити за довгим рублем. З таких важко зробити добрих солдатів і підтримувати серед них дисципліну.
З подібною проблемою з минулого року почала стикатися й українська армія у міру того, як мотивовані добровольці 2022 року вибували з ладу та їх місця займали примусово мобілізовані, що призвело до різкого зростання кількості СЗЧ.
Але російське командування, на відміну від українського, хоч і маючи куди більш проблемний і менш мотивований контингент, ніж у ЗСУ, зуміло збудувати систему управління, яка цей контингент не лише тримає у покорі, а й спонукає/примушує виконувати бойові завдання.
Система ця, судячи з інформації, що надходить, далеко не гуманна, дає простір для свавілля командирів щодо підлеглих, але підтримує в армії боєздатність.
Якщо командирів тепер почнуть переслідувати за скаргами солдатів, вся ця система може звалитися. Що, як мінімум, призведе до зниження боєздатності та дисципліни, а як максимум – до розвалу армії, яка, враховуючи наявність у ній великої кількості кримінального елемента, може перетворитися на сукупність озброєних банд, які втечуть із фронту грабувати російські міста.
Друга частина проблеми для РФ - те, як скандал із "Гудвіним" розкручується в російському інформполі.
Займається цим, переважно, та сама сітка Z-пабліків, яка вже неодноразово "качала" ситуацію в Росії. Раніше вони активно підтримували Пригожина під час підготовки заколоту. Нещодавно – підняли хвилю "зради" з приводу настання ЗСУ в Курській області, що призвело до падіння рейтингу Путіна, зафіксованого навіть офіційною соціологією. Тепер розкручують скандал із "Гудвіним".
Загалом вони системно розпалюють всі існуючі в російському суспільстві протиріччя – між народом і владою/чиновниками, між багатими та бідними, між тими, хто на фронті та тими, хто в тилу, між російськими та мусульманами, між місцевими та мігрантами, між солдатами та командирами.
Останнє для Кремля особливо небезпечне, враховуючи, що Z-паблік популярні у військовому середовищі.
Запитання: навіщо вони це роблять?
Є різні варіанти пояснень починаючи від банального прагнення на хайпі наростити аудиторію та волонтерські збори (з яких живе багато Z-блогерів), і закінчуючи тим, що Z-паблики використовує Кремль для "випуску пари", "щоб тримати генералів у тонусі", " отримувати альтернативну інформацію" і т.д.
Вважається, що більшість великих Z-пабліків курує співвласник "Царгорода" Малофєєв і секретар Держради РФ Дюмін, які ворогують із командуванням армії. Та сама сітка Z-пабліків, які раніше активно піарила Пригожина, тепер просуває Дюміна. Навесні вони його "сватали" на посаду міністра оборони, а після розгону "зради" щодо настання ЗСУ у Курській області запустили чутку, що відповідати за відображення українського наступу нібито буде Дюмін. Це була б свого роду калька із ситуації 1999 року, коли тодішній прем'єр Путін очолив відображення наступу чеченців на Дагестан із фразою "мочитимемо в сортирі", чим і забезпечив собі перемогу на виборах президента. Однак пізніше чутка про призначення Дюміна відповідальною по Курській області спростували.
Також популярна версія, що накати на командування армії Z-паблики роблять у рамках конкуренції армії та ФСБ, а також у рамках боротьби "веж Кремля", частина з яких раніше "збивали" Шойгу, а тепер домагаються звільнення Герасимова.
Скандал із "Гудвіним" у цю логіку також лягає. Z-паблік уже почали писати, що до них тепер звертаються багато солдатів зі скаргами на свавілля офіцерів. І натякають, що тепер цим займатиметься ФСБ, запустивши хвилю арештів серед командирів армії, що діє.
Що, як ми вже писали вище, може призвести до різкого зниження дисципліни та боєздатності ЗС РФ.
Z-паблік у цьому плані нагадують солдатські комітети, які розвалили російську армію 1917 року. Причому створювалися вони після лютневої революції з ініціативи есерів і меншовиків, які виступали за "війну до переможного кінця", розвалу армії не хотіли, але не довіряли царським офіцерам і генералам. У результаті ситуація швидко вийшла з-під контролю, дисципліна в армії, де ліквідували єдиноначальність, швидко впала.
За цими процесами дуже уважно спостерігають в Україні та на Заході, де вже давно сприймають Z-паблік як союзників у справі розгойдування ситуації всередині Росії. Можливо, ці надії виявляться ілюзорними, проте вони впливають на багато рішень.
Наприклад, не йти на компроміси з Путіним, а воювати довго, чекаючи на "нову смуту" в РФ. Також одним із аргументів для передачі Україні права бити ракетами російською територією є очікування того, що Z-паблики з цього приводу піднімуть нову хвилю "зради" і підірвуть довіру до Путіна в суспільстві, якщо той одразу не дасть жорсткої відповіді (при тому, що можлива відповідь Путіна, як ми писали, може і не передбачати ударів відразу).
Втім, на даний момент потенційні процеси дестабілізації поки що знаходяться в зародку і Кремль має можливість їх швидко купірувати, різко посиливши контроль за інформпростором. Однак, як показав приклад заколоту Пригожина, який готувався фактично відкрито, далеко не завжди Кремль вирішує проблеми в зародку.
