Пас'янс Трампа. Що стало зрозуміло про його плани щодо України і як на них реагуватимуть Київ та Москва
Реакція влади і України, і Росії на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США напрочуд схожа.
З одного боку, багато позитивних слів та оцінок, заяв про готовність працювати та вести діалог. З іншого боку – повторення колишніх взаємовиключних умов закінчення війни: Україна вимагає відновлення кордонів 1991 року та членства в НАТО, Росія – контроль над чотирма областями з договором про визнання нових кордонів, нейтралітет України та зняття санкцій. Причому обидві країни виступають категорично проти тимчасового припинення вогню та перемир'я з аргументом "нам не потрібен Мінськ-3".
Це вже дає підстави багатьом спостерігачам припускати, що якщо Трамп, як пишуть ЗМІ, справді має намір швидко закінчити війну шляхом спонукання України та Росії до припинення вогню по лінії фронту, то це буде практично неможливо, оскільки не влаштовує жодну зі сторін.
Однак дізнатися, що насправді думають і українська, і російська влада з приводу "плану Трампа", можна буде лише тоді, коли цей план пред'явить особисто Трамп.
Причому всерйоз цей план обговорюватимуть не раніше, ніж Трамп офіційно стане президентом США та сформує свою адміністрацію. Тому що всі пам'ятають досвід першого терміну Трампа, коли він перед виборами говорив одне про відносини з Україною та Росією, а після виборів щодо цього напряму політика США практично ніяк не змінилася, тому що президент не зміг поставити під свій повний контроль Держдеп, та й у загалом держапарат. До того ж він був пов'язаний звинуваченнями в роботі на Путіна.
З урахуванням такого досвіду, природно, ні Київ, ні Москва не гнатимуть зараз коней і говорити щось конкретне про своє ставлення до "плану Трампа", поки після 20 січня не стане зрозуміло, в чому саме цей план полягає і існує він взагалі або курс США щодо України принципово не зміниться. Як не змінився він після першого приходу Трампа до влади.
Безперечно, зараз ситуація принципово інша. До 2016 року активна фаза війни на Донбасі вже минула і тому цю тему Трамп міг за бажання взагалі ігнорувати. Нині так не вийде. В Україні вирує найбільша з 1945 року війна в Європі, в якій опосередковано – через постачання зброї та фінансову допомогу Києву – беруть участь і США. І участь це виражається у десятках мільярдів доларів щороку.
Тому відмахнутися від війни Трамп не зможе. Потрібно буде приймати рішення.
Сам Трамп обіцяв зупинити війну за 24 години, а в його оточенні багато хто заявляв про описану вище схему, за якою бойові дії будуть завершені по лінії фронту, зі збереженням контролю РФ над уже захопленими територіями, та з мораторієм на вступ України до НАТО.
Однак немає гарантій, що саме такий план буде затверджений Трампом.
Серед республіканців є своя сильна "партія війни", в якій є, крім інших, лобісти ВПК. Вони вважають, що з Росією слід говорити лише з позицій сили. І тому з їхнього погляду війну треба не закінчувати, а, навпаки, максимально розширювати підтримку України і робити це навіть у ще більших обсягах, ніж зараз.
Цю лінію зокрема проводив колишній держсекретар Майк Помпео.
І якщо саме ця лінія стане домінуючою в адміністрації Трампа, то зрозуміло, що жодні пропозиції про припинення війни по лінії фронту з Вашингтона не надходитимуть, а залишиться колишня концепція з вимогою виведення армії РФ на межі 1991 року. Постачання зброї продовжаться, можливо, буде знято обмеження на удари ракетами по РФ, і війна не зупиниться, а перейде на максимальний рівень ескалації з ризиком початку прямих зіткнень Росії та НАТО.
Нарешті, теоретично, є ще один варіант, найнебезпечніший для України, який також час від часу обговорюється: Трамп взагалі нічого не пропонуватиме ні Києву, ні Москві, а просто повністю припинить будь-яку підтримку України і запропонує українцям та європейцям надалі розрулювати ситуацію.
Але що буде, якщо Трамп зможе продавити лінію "партії світу" і запропонує завершити війну по лінії фронту? Якою буде реакція сторін?
Позиція України в такому разі більш-менш прогнозована. Як ми вже писали, в нинішніх умовах Київ навряд чи матиме широкий вибір варіантів, окрім як погодитися на пропозицію Трампа. Швидше за все, не буде проти ЄС.
А от щодо Росії, то тут, звичайно, є питання.
Виходячи з нинішніх "безкомпромісних" заяв Путіна та інших представників російської влади, багато експертів вважають, що Кремль відмовиться від пропозицій Трампа зупинити війну по лінії фронту і наполягатиме на виконанні колишніх вимог РФ. До цього закликає і російська "партія війни". Також є думка, що і сам Путін налаштований воювати до досягнення максимального результату, вважаючи, що час працює на нього. Плюс є ще фактор Курської області, до виведення з яких українських військ, як заявляла влада РФ, Москва відмовляється вести переговори.
Тому варіант відмови Путіна справді можливий.
Але на 100% його не визначено.
Самі собою нинішні заяви Кремля ще означають, що він відразу відкидає будь-які інші варіанти. Висуваючи завищені вимоги, Москва може готувати ґрунт для переговорів, щоб потім видати свою згоду на завершення війни по лінії фронту за поступку, і що-небудь вимагати від Трампа натомість. Наприклад, зняття санкцій чи виведення ЗСУ із Курської області.
Крім того, ми вже перераховували фактори, які можуть спонукати Путіна погодитися на завершення війни по лінії фронту, якщо така пропозиція від Трампа надійде (що не очевидно). Стисло повторимо їх.
По-перше, відмова завершувати війну по лінії фронту може зіпсувати відносини РФ із Китаєм та іншими країнами глобального Півдня (вони давно вже виступають саме за такий варіант), створивши ризик ізоляції Росії. По-друге, згідно з опитуваннями, за зупинку війни по лінії фронту виступає більшість росіян. По-третє, продовження війни пов'язане з необхідністю проводити мобілізацію та йти на інші непопулярні заходи, на які Кремль поки що йти не хоче. По-третє, завершення війни за умов збереження контролю РФ над захопленими територіями - це вже буде великої військової перемогою Росії.
Тому є не нульова ймовірність, що Путін не відкидатиме пропозиції Трампа, якщо вони надійдуть, а розпочне переговори з метою домогтися найкращих для РФ умов припинення вогню.
Безумовно, серед факторів, що визначать як позицію Путіна, так і рішення адміністрації Трампа, одним із головних буде ситуація на лінії фронту. Тому Росія, напевно, постарається досягти максимальних успіхів, щоб показати, що подальший опір України безглуздий. А Україна намагатиметься продемонструвати, що готова воювати далі і завдавати РФ чутливих ударів.
Крім того, велику роль відіграватимуть події, які ніби безпосередньо до війни відношення не мають, але вплив на неї вплинуть. По-перше, це ставлення США з ЄС при Трампі: чи розпочнеться між ними торговельна війна, яка може спричинити розкол глобального Заходу та сильно відвернути його увагу від України. По-друге, ситуація усередині США. Поки що американський істеблішмент тримається досить спокійно, хоча ще недавно лякав народ приходом до влади Трампа, передрікаючи катастрофу у разі його перемоги.
Можливо, він також згадує перший термін Трампа, коли держапарат (у визначенні конспірологів deep state, "глибинна держава") та системні республіканці не дали йому особливо "балувати". А тому і тепер deep state причаївся в очікуванні того, що станеться після 20 січня. Чи буде Трамп у свій новий термін більш наполегливий і успішніший у боротьбі з ним, ніж у перший. І якщо буде, то в США можуть настати неспокійні часи. Реальної влади ніхто без бою не віддає.
У такому разі ні Трампу, ні його ворогам може виявитися зовсім не до України. І тоді зросте ймовірність описаного вище сценарію, коли Вашингтон просто вийде з війни, щоб повністю зосередитись на своїх внутрішніх проблемах.
