Загадкове вбивство на початку березня 2022 року фінансиста та члена української делегації на березневих переговорах із Росією Дениса Кірєєва не перестає бути джерелом скандалів.
Як повідомляла "Страна", Кірєєва вбили 5 березня 2022 року, і тоді звучала версія про його зраду на користь Москви, що нібито і стало мотивом для співробітників СБУ.
Але практично відразу ГУР Міноборони заявило, що Кірєєв - це їхній співробітник, який виконував спеціальне завдання у складі переговорної групи.
А вже у січні цього року тема вбивства Кірєєва знову спливла. Причому як на сторінках західної преси, так і, що важливіше, в офіційних заявах голови ГУР Кирила Буданова, котрий прямим тестом звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі з важливим співробітником української розвідки, яким, за його словами, було вбито Кірєєва.
Незабаром, втім, скандал затих після того, як Буданов провів зустріч із в.о. голови СБУ Малюком та обидві сторони заявили, що спецслужби працюють у тісній координації.
Але питання щодо цієї темної історії залишилися.
Про них – у статті "Страни".
Вбивство та його версії
Питання до резонансного вбивства Кірєєва виникли відразу через різні версії того, що сталося. Сама собою його поява в переговорній групі викликала здивування.
В Україні Кірєєв був відомий як фахівець у банківській сфері, який працював, зокрема, на братів Андрія та Сергія Клюєвих, близьких до екс-президента Віктора Януковича. Вважається, що Кірєєв через свою роботу мав широкі зв'язки в Україні та Росії, чим привернув увагу розвідників з ГУР. Кірєєв погодився співпрацювати із розвідкою, як стверджує її керівник Кирило Буданов.
5 березня Кірєєва вбили, як з'ясувалося невдовзі, співробітники СБУ прямо у центрі Києва.
Загибель члена переговорної групи, звичайно, викликало найширший резонанс, виділившись навіть у тодішньому тривожному потоці новин. Запитань було багато. Ось лише деякі з них: чому Кірєєва одразу вбили, та ще й у центрі столиці, а не затримали, не вручили підозру і не відправили під суд, як належить за законом, якщо його дійсно звинувачували в роботі на Росію?
Як взагалі банкір потрапив до складу переговорної групи та яка у нього була функція?
Ну і головне питання виникло трохи пізніше - після того, як з'явилася заява ГУР, що Кірєєв був їх штатним співробітником, і "геройськи загинув за Україну". Як це взагалі могло статися?
Через якийсь час ця історія пішла за горизонт новин на тлі потоку військових новин, але нещодавно про неї знову заговорили.
Загальну увагу до Кірєєва повернули інтерв'ю Кирила Буданова західним ЗМІ про підґрунтя загибелі банкіра-розвідника.
Американське видання The Wall Street Journal 18 січня випустило великий матеріал про життя та смерть Кірєєва, поговоривши з керівником ГУР, рідними та знайомими банкіра.
"Страна" вже переповідала цю статтю.
Якщо коротко, киянин Кірєєв обрав для себе банківську дорогу, працюючи також у місцевих відділеннях західних банків. Він володів іноземними мовами, легко знаходив підхід до людей і став досить відомою фігурою у сфері. За даними WSJ, у 2006 році Кірєєв почав працювати у Андрія та Сергія Клюєвих, які були близькі до екс-президента Віктора Януковича. Коли брати після Євромайдану переїхали один за одним до Росії, Кірєєв допомагав керувати деякими їхніми активами у Києві, як стверджують тепер його знайомі.
Завдяки зв'язкам з Клюєвими, Кірєєв обіймав керівні посади в державних банках, розбагатів і знайшов впливових друзів, окрім іншого – у тодішній верхівці СБУ. І не тільки: банкір нібито за рахунок свого становища завів вигідні знайомства в Росії, в тому числі з високопоставленими тамтешніми силовиками.
"У день Військово-морського флоту Росії він спілкувався в Криму з генералами російських спецслужб і знав багатьох на ім'я, за словами друга, який був там із ним", - пише WSJ.
У 2021 році входження Кірєєва до серйозного українського та російського бізнесу, як стверджує видання з посиланням на Буданова, привернули увагу нещодавно призначеного керівника ГУР.
"Кілька років тому генерал Буданов, колишній спецназівець, відновлювався після поранення в Національному військово-медичному центрі імені Уолтера Ріда в Меріленді (США). Там він познайомився з представниками розвідки США і, за словами колишнього високопоставленого американського чиновника, згодом заробив надійну репутацію партнера та противаги російському впливу в СБУ", - дає дуже багатозначну ремарку видання, по суті протиставляючи Буданова співробітникам СБУ.
Як повідомив WSJ Буданов, навесні 2021 року він запросив Кірєєва до штаб-квартири військової розвідки та запропонував працювати на ГУР. Ставилося завдання проникнути у середу російських спецслужб, використовуючи свої контакти у сферах фінансів та безпеки. "У нього було необхідне коло знайомств. Через нього здійснювалися фінансові операції, – каже Буданов. – Тому він комунікував з усіма, включаючи дуже впливових людей".
"Він отримував інформацію про все, - підтвердив Буданов. - Світ спецслужб та світ фінансів завжди пов'язані, як і світ криміналу - принаймні у наших країнах". Кірєєву подобалася "роль агента 007", повідомив WSJ один із друзів банкіра.
За словами Буданова, Кірєєв знав про підготовку вторгнення Росії. І в другій половині дня 23 лютого він передав керівнику ГУР свіжі розвіддані: російський лідер Володимир Путін віддасть наказ про вторгнення рано вранці 24 лютого.
Як стверджує Буданов, банкір повідомив, що Росія робить ставку на десант в аеропорту Гостомеля, що під Києвом, звідки почати швидкий штурм столиці. І, за його словами, ця інформація дала Україні час на перекидання військ у цей район, які дали відсіч російському десанту та зробили аеропорт непридатним для використання.
На пропозицію Буданова ж Кірєєв став одним із українських переговорників із Росією, оскільки той знав мінімум двох членів російської делегації (хто це, у матеріалі не йдеться). Глава ГУР вважав, що Кірєєв через свої зв'язки дозволить досягти паузи в бойових діях і дати більше часу для посилення оборони. Банкір же вважав, що участь у переговорах приверне до нього непотрібну увагу, а отже, небезпечно. "Після його появи там усім став очевидним його зв'язок зі спецслужбами, - констатував Буданов. - На жаль, ситуація тоді була критичною, і нам довелося йти на ризик".
Далі WSJ, за словами Буданова, описує загибель Кірєєва: банкіру зателефонували з управління контррозвідки СБУ від імені її начальника Олександра Поклада із проханням про зустріч біля Софійського собору. Кірєєв приїхав туди зі своїми охоронцями та представниками ГУР, але СБУшники їх роззброїли та поклали обличчям униз, а самі поїхали з Кірєєвим. Приблизно за півтори години ГУРівцям повідомили, що Кірєєва знайшли вбитим у потилицю.
Ще більше деталей про це вбивство та самого Кірєєва Буданов розкрив в інтерв'ю українській редакції "Радіо Свобода", яке вийшло 22 січня.
Він знову повторив тезу, що це справа рук СБУ, та повідомив, що розслідування за фактом загибелі вже веде ГБР.
Буданов наполягає, що Кірєєв не був ні російським шпигуном, ні подвійним агентом (а така версія висловлювалася одразу після його вбивства ). Його перевіряли, зокрема на детекторі брехні. А сам він знав Кірєєва особисто з 2009 року, і до Покладу той нібито поїхав після зустрічі з ним.
Буданов також стверджує, що говорив про Кірєєва з тодішнім головою СБУ Іваном Бакановим, який "не зміг нічого до ладу пояснити".
При цьому повідомлення у ЗМІ 5 березня про ліквідацію російського агента під час затримання з посиланням на правоохоронні органи він назвав навмисною дезінформацією з метою прикрити людей, які вчинили вбивство Кірєєва. Цих співробітників Буданов, на його власне твердження, чудово знає.
"Ще раз хочу це наголосити: у тих, хто це навмисно зробив, була мета не допустити того, щоб ми втрутилися в чужу гру і затягнули процес для того, щоб дозволити нашим ЗСУ, скажімо так, зробити певні дії, щоб відбити ворога... Було певна кількість людей, які, скажімо так, не дуже хотіли, щоб Україна перемогла", - заявив Буданов "Радіо Свобода", фактично звинувативши вбивць Кірєєва в роботі на Росію.
А коментувати тему вбивства Кірєєва йому доводиться, бо довкола цієї справи піднімаються "серйозна інформаційна хвиля… і дуже серйозна хвиля протидії".
Відразу після публікації WSJ з'явився перший коментар представника влади щодо Кірєєва. Радник голови ВП Михайло Подоляк назвав причиною вбивства відсутність "єдиної координації між силовими структурами", тобто ГУР та СБУ.
У самій СБУ так офіційно не прокоментували цю історію, але в.о. голови спецслужби Василь Малюк у жовтневому інтерв'ю українському "Інтерфаксу" заявив, що з ГУР у нього "повна взаємодія", і вони працюють "в унісон".
"Якщо ви почуєте про непорозуміння між нашими спецслужбами та правоохоронними органами – знайте, що це неправда, це спеціальна інформаційна операція росіян", - зазначив тоді Малюк.
23 січня (тобто наступного дня після виходу інтерв'ю Буданова "Радіо Свобода") відбулася зустріч керівників ГУР та СБУ, про яку офіційно повідомили обидві спецслужби.
"Чутки про нібито непорозуміння між керівниками ГУР МО України та СБУ – ворожі наративи, які спростовуються щоденною спільною роботою зі знешкодження ворога", - повідомив офіційний Телеграм-канал ГУР.
За словами прес-служби СБУ, глави двох відомств провели робочу нараду, наслідки якої будуть "кращим свідченням" їхньої "ефективної та злагодженої комунікації".
Ціль цієї зустрічі, очевидно, була показати, що між спецслужбами немає розбіжностей. І, можливо, також продемонструвати, що Буданов не має питань особисто до Малюка, який під час вбивства Кірєєва не керував спецслужбою.
Але це, звичайно, не означає, що питань до інших співробітників спецслужби Буданова не залишилося.
А якщо справа не лише у Кірєєві
Серед питань, викликаних інтерв'ю Буданова, є й таке: чому він через 10 місяців після загибелі свого штатного співробітника Кірєєва повернувся до цієї теми, навіть ще прямо звинувативши у причетності СБУ.
Цьому може бути кілька пояснень. Насамперед те, що дав сам Буданов: за фактом вбивства Кірєєва йде розслідування ГБР, якому протидіють, чому він хоче завадити, розкривши деталі загибелі.
Друге пояснення – це можливе загострення протиріч усередині спецслужб. Вже давно ходять чутки, що Буданов став дуже впливовою фігурою, яка має прямий доступ до президента, що подобається не всім в оточенні Зеленського. І тому публічні заяви Буданова може бути відповіддю на інтриги проти нього.
Крім того, політолог Вадим Карасьов нагадує, що СБУ, як і раніше, не має повноправного керівника, перший заступник голови Малюк тільки виконує його обов'язки.
"Можливо, ми побачили публічну частину боротьби за посаду голови СБУ. Буданов, як і його відомство, успішний і на слуху. Він міг включитися в цю боротьбу і не для себе, а на прохання Заходу, який давно гасає з реформою СБУ, якій існує серйозний опір усередині спецслужби. Не виключено, що історію з Кірєєвим витягли назовні, щоб підштовхнути Зеленського до потрібних змін. А СБУ - це дуже серйозний інструмент підтримки внутрішньополітичної стабільності в руках президента. Так просто без боротьби він цю посаду не віддасть", - коментує політолог Карасьов "Страні".
У контексті боротьби за крісло голови СБУ нагадаємо, що у матеріалі WSJ згадується глава контррозвідки СБУ Поклад. Як вважає журналіст Віктор Шлінчак, саме Поклад може бути причиною того, що про Кірєєва згадали. "Буданов намагається запобігти можливому призначенню [Поклада] на посаду керівника СБУ… Саме Поклад може бути тією людиною, яка точно знає, як саме і за яких обставин загинула Кірєєва. Тому ця тема і випливла... Як я розумію, війна за посаду начальника СБУ виходить на новий рівень", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці Шлінчак, пов'язуючи з цим і зустріч Малюка з Будановим.
Про атаку на Покладу через ЗМІ говорить і нещодавно звільнений радник ВП Олексій Арестович, який називає генерала "фахівцем екстра-класу". При цьому він пов'язує вихід публікацій проти СБУ з Росією. "Ми непереможні доти, доки ми єдині. Як тільки ми починаємо "боротися", ми переможні дуже швидко - саме на це йде вся російська ставка. У РФ зрозуміли, що на фронті нас не перемогти", - написав Арестович на своїй сторінці. у Фейсбуці.
У свою чергу політолог Руслан Бортник звертає увагу, що вихід публікацій про роль СБУ в загибелі Кірєєва збігся з накатом на владу через гучні корупційні викриття у владі і наступні відставки, які ще, мабуть, не закінчені. І, цілком можливо, зокрема, справді йде невидима широкому загалу битва і за керівництво СБУ (нагадаємо, що у статті WSJ має хороший імідж на Заході Буданов протиставлявся пронизаному "російським впливом" СБУ).
"Це дивний збіг. Начебто це й не пов'язані одна з одною речі. Проте викриття щодо закупівель для армії, допомоги мирному населенню виходили приблизно в той же час, що й матеріали про Кірєєва. Мабуть, на ВП вирішили вплинути не тільки через, так би мовити, економіку - це удари по Кирилу Тимошенко та Олексію Резнікову, але й через силові можливості - це СБУ", - коментує політолог Бортник "Страні".
Ще одним мотивом голови ГУР розкрити деталі роботи та загибелі Кірєєва було, як вважає Бортник, бажання посіяти розбрат між колишніми українськими чиновниками, які зараз живуть у Росії, і російськими силовиками.
"Припустимо, що Кірєєв отримував інформацію від Клюєвих. Потім він передавав усе в ГУР, як каже Буданов. І, розкриваючи роботу банкіра, голова військової розвідки, виходить, підставляє Клюєвих. Якщо це було метою, то наслідків цього "сливу" ми не побачили - принаймні у громадській сфері", - каже Бортник.
Втім, можливо, за його словами, Буданов, оприлюднюючи діяльність Кірєєва з якихось своїх причин, ще хотів допомогти сім'ї банкіра зберегти його добре ім'я. Тут варто нагадати, що поховали Кірєєва на престижному Байковому цвинтарі, Зеленський нагородив його посмертно.
Чи означає зустріч Буданова та Малюка, що гострі кути у відносинах двох спецслужб вдалося згладити, ми можемо лише здогадуватися.
"Очевидно, що сторони зрозуміли, що настав час врегулювати якісь спірні питання, тому що це завдає шкоди спільній справі. Але причини навряд чи зникли, і немає гарантії, що ці питання не виявляться знову рано чи пізно", - вважає Бортник.
Але в будь-якому разі справа Кірєєва вже навряд чи може просто "підвиснути". Є публічні заяви з боку Буданова про те, що деякі співробітники СБУ (яких знає Буданов) скоїли вбивство співробітника української розвідки. І за цим фактом розслідування так чи інакше має бути доведене до кінця. Інша річ, що це може статися не зараз, а після закінчення війни.
