Навколо анонсованих рокіровок у керівництві низки силових відомств України виник скандал.
Спочатку підтвердилися чутки про те, що готується звільнення з посади міністра оборони Олексія Резнікова. Заміною йому мав стати керівник Головного розвідувального управління Міноборони Кирило Буданов.
Крім того, колишнього голову Національної поліції, в.о. міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та в.о. голови СБУ Василя Малюка зроблять повноправними керівниками цих відомств.
Призначення Клименка та Малюка відбулося вже буквально сьогодні. За їхні кандидатури проголосувала Рада.
Однак із заміною Резнікова на Буданова стався збій.
Голова парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, котрий, власне, в неділю особисто офіційно анонсував перестановки до Міноборони, вчора раптом заявив, що їх відклали.
"Слуги" потім дали цілу серію пояснень у чому причина затримки. Одні кажуть, що вона суто технічна (Буданову потрібен час, щоб звільнитися з військової служби, бо, за українськими законами, міністром оборони може бути лише цивільна особа). Інші ж наголошують на тому, що зміна міністра поки що взагалі не на часі, бо йде війна і на Резникові зав'язаний великий пласт переговорів із західними партнерами.
На цьому тлі в політичних колах обговорюється інше підґрунтя.
Як повідомили "Страні" одразу кілька джерел у Раді через Резнікова загострився конфлікт між лідером фракції СН Арахамією та керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Арахамія провів рішення фракції про відставку Резнікова, при тому що останній є довіреною особою Єрмака. І тепер голова ОП гальмує перестановку. Є інші версії.
Але в будь-якому випадку, вся ця ситуація свідчить про початок (точніше про відновлення після викликаної вторгненням РФ паузи) політичної турбулентності у владі.
У чому причина і які це може мати наслідки під час війни, розбиралася "Страна".
Резнікова поки що залишили на місці
Чутки про швидку відставку Резнікова активно пішли після гучного скандалу із закупівлями продовольства для ЗСУ. Прямих підозр у корупції проти міністра у зв'язку з цим не було, але на нього покладали провину як на керівника Міноборони. Також його звинувачували в тому, що він намагався "відмазувати" своїх підлеглих (причому явно незграбним чином, розповідаючи про те, що яйця вважають у кілограмах) замість того, щоб одразу усунути їх.
Як зазначала "Страна", міністра атакував, наприклад, голова Центру боротьби з корупцією, що діє на західні гранти, Віталій Шабунін.
Враховуючи той факт, що Резніков вважається креатурою Єрмака в Міноборони, міністр бачився не єдиним об'єктом атаки. До цього моменту ми ще повернемося, а поки що про те, як далі розвивалися події.
Про підготовку відставки Резнікова як як про факт, що майже відбувся, заговорили в неділю, 5 лютого. Увечері інформацію офіційно підтвердив лідер фракції СН у Раді Давид Арахамія.
"Олексій Резніков у рамках уряду переводиться на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості для посилення військово-промислового співробітництва, що абсолютно логічно, враховуючи його експертизу щодо "Рамштайну" та необхідність "підняти" міністерство, яке має робити більше", - написав Арахамія в своєму телеграм-каналі, коментуючи рішення фракції "Слуги народу".
Він також повідомив, що замінити Резнікова в Міноборони повинен нинішній глава ГУР міністерства Кирило Буданов, підтвердивши і такий слух, що раніше ходив. Рокування Арахамія назвав "абсолютно логічним для воєнного часу".
"Силові відомства на цьому етапі (тобто у війну – Ред.) повинні очолювати не політики, а кадрові силовики", – написав Арахамія. Цією ж логікою, за його словами, влада керується й у двох інших запропонованих призначеннях: Ігор Клименко - міністр внутрішніх справ, а Василь Малюк - голова СБУ.
Нинішній міністр з питань стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін, як повідомляла "Страна", має вирушити послом до Китаю.
Але незабаром ситуація довкола перестановок у Міноборони почала розвиватися незвичайним чином. Спочатку Резніков заявив, що йому взагалі ніхто не пропонує очолити інше міністерство, та й він не хотів би.
"Зі мною жодної розмови про Міністерство з питань стратегічної промисловості не вів президент. Якщо раптом мені така пропозиція надійшла б, то я відмовився б від неї, тому що я не маю експертизи, яка б дозволяла мені бути керівником цього Міністерства. Я думаю, що це помилка", - повідомив Резніков в інтерв'ю "Фактам ICTV".
При цьому з ранку в понеділок у Раді почали говорити, що рокірування Резнікова на Буданова та призначення Резнікова на нову посаду у багатьох депутатів розуміння не зустрічає.
"Рєзніков очолює міністерство, навколо якого гримлять корупційні скандали за участю найближчих до нього людей. Його працевлаштування на держслужбі далі - нелогічне. Якщо він невинний, нехай працює де працює. Якщо підозрюємо - нехай слідство спершу розбереться. Крім того, погодьтеся, дивно, коли міністр дізнається про своє звільнення і призначення з ТГ-каналу нардепа Железняка, і є проблема з призначенням Буданова на посаду голови Міноборони, він військовий, а міністр за законом - це цивільна особа", - сказав екс-спікер Ради Дмитро Разумков.
Ближче до обіду Арахамія зробив нову заяву і сказав, що питання пророкування в Міноборони цього пленарного тижня відклали.
"Це сталося на 50% через закон, який забороняє військовим обіймати міністерську посаду. І ще на 50% - через роль, яку відіграє Резніков у постачаннях озброєнь. Незрозуміло, що для держави корисніше - спробувати його змінити або залишити. Зрештою попереду - новий "Рамштайн". Чи змінюватимемо після, нам не кажуть. Ось треба отримати максимум від нової наради з союзниками, потім подивимося", - сказав один із "слуг народу" "Страні".
Приблизно самі аргументи висловлювалися "слугами" і публічно.
Але, очевидно, що ці проблеми із звільненням Резнікова та призначенням Буданова були зрозумілі й до того. Що не завадило фракції "слуг народу" ухвалити рішення про зміну міністра, а Арахамії його потім озвучити.
Однак потім концепція різко змінилася. Чому?
Хто кому Єрмак
Щойно було озвучено можливу заміну Резнікова на Буданова значна частина українських військових експертів поставилася до цього дуже насторожено.
Висловлювалися побоювання, що призначення на посаду міністра оборони військової людини (Буданова) може викликати його особистісно-професійний конфлікт із головкомом ЗСУ за принципом "два ведмеді в одному барлозі не живуть".
Також обговорювалася версія, що призначення Буданова - це політтехнологія Банкової, щоб створити "військову" альтернативу популярному в народі Залужному, якого, за поширеною в політичних колах думкою, на Банковій сприймають як потенційного конкурента Зеленському.
"Не потрібно бути політтехнологом із 30-річним досвідом, щоб зрозуміти, знову когось турбує Залужний. Реально хлопці в ОП вже заграються, і це під час війни, коли ця фігня нікому не потрібна, крім них", - написав політолог Віталій Бала на своїй сторінці у Фейсбуці.
Втім, джерело "Страни", близьке до Офісу президента, спростовує подібне підґрунтя і каже, що наразі між Залужним та Зеленським серйозних розбіжностей немає. За його словами, політтехнологи Банкової, які опрацьовують сценарії можливої передвиборчої кампанії до парламенту восени 2023 року (якщо на той час війна закінчиться), як один із варіантів навіть розглядають включення Залужного до списку президентської партії.
Крім того, що ще важливіше, за даними джерел "Страни" близьких до Офісу президента та в "Слузі народу", проти заміни Резнікова на Буданова виступає голова ОП Андрій Єрмак.
Резніков - це дуже близька до Єрмака людина. На відміну від Буданова, який, за словами джерела, "є альтернативним Єрмаку каналом прямої комунікації з президентом".
Тому таке рокірування буде "дуже болючим ударом" по Єрмаку.
На це, за словами джерел, також накладається конфлікт глави Офісу президента з Арахамією (який, як і Буданов, має прямий контакт із Зеленським минаючи Єрмака). Конфлікт цей тлів уже давно. Але після того як Арахамія став головним "хедлайнером" звільнення Резнікова він різко загострився.
"Конфлікт Єрмака з Арахамією став максимально жорстким", - каже джерело у Раді.
На думку співрозмовників "Страни", Єрмак зараз робить зусилля, щоб зберегти Резнікова.
"Багато хто називається формальною причиною – Буданов не може обійняти посаду міністра оборони, тому що за законом міністр повинен був цивільною особою. Тобто генерал-майор Буданов повинен піти на громадянку. Але це процедура не швидка. А Міністерство оборони під час війни не можна залишати обезголовленим. Такий аргумент наводиться. Також кажуть, що вина Резнікова в останніх корупційних скандалах не доведена і не можна звільняти на підставі публікацій у ЗМІ міністра оборони, на якого зав'язані багато контактів із західними партнерами. Тим більше в розпал війни. На цю тему вже йде потужна кампанія. Режим фракції про його звільнення вже озвучено, і, зрозуміло, що Арахамія його вже у Зеленського затвердив, але спроби зірвати голосування будуть. І це перший такий масштабний конфлікт усередині влади з початку війни, який може серйозно вдарити по керованості парламенту та з боку Банкової", - каже джерело.
Так чи інакше, Резніков після цієї історії залишається в дивному становищі. Навіть якщо його залишать у кріслі голови Міноборони, авторитет міністра після всіх скандалів та невдоволення, очевидно, підірваний. Навряд чи цього не розуміють західні союзники, яким із Резніковим мати справу.
Допомога Києву, звісно, продовжиться. Фігура українського міністра тут не має критичного значення, оскільки Захід має намір і надалі протистояти Росії в Україні. Про зміну ставлення до самого Резнікова - якщо таке станеться (чи вже сталося), можливо, дасть знати західна преса.
Але всередині країни ефект від усієї цієї історії зі звільненням/не звільненням Резнікова накладається на скандали з корупцією в Міноборони та взагалі у владі, справляючи тяжке враження на суспільство. Фактично йде різка зміна повістки. Від повної концентрації на темі війни та протистояння з Росією фокус уваги зміщується до внутрішніх політичних розбірок, скандалів та міжусобної боротьби.
На це вказують багато спікерів, близьких до влади. Та й сам президент.
"Я вважаю, що від початку нашої війни дух був міцнішим. Ми всі були на війні. Зараз я бачу в деяких містах думають, що вони на відпочинку. Я вважаю, що це слабкість. Не треба зараз звертати увагу на деякі дрібниці, а потрібно займатись головним питанням нашої держави – війною", - сказав Зеленський.
Джерело в політичних колах вважає, що цей тренд для стійкості системи влади в Україні небезпечний. Особливо з огляду на те, що він накладається на дуже важку ситуацію на фронті, з якого вже давно не надходить "переможних" новин.
"Є відчуття, що всі якось різко перейшли на внутрішні розбирання. Це розхитує вертикаль влади, створює у представників держапарату невпевненість у своєму майбутньому, з'являються якісь бічні течії. Наростають протиріччя в владній команді. Плюс до того, є багато внутрішніх груп, а також груп, орієнтованих на Захід, які хочуть послабити позиції Зеленського і зруйнувати нинішню ситуацію, коли його рейтинг та вплив на процеси в країні дуже великі, особливо небезпечно, що це відбувається на тлі війни, яка поки що йде для України дуже важко. Великі втрати людей, росіяни ведуть наступ, українські війська змушені за деякими позиціями відходити, новин про великі успіхи поки що немає. як усередині країни, так і на фронті не зміниться, це може призвести до сильних політичних потрясінь. все це може провокувати зростання втоми і в суспільстві, і в елітах від війни. Загалом дуже непроста, м'яко кажучи, буде ситуація для влади", - каже джерело.
